Настав день, коли вдруге потрібно дати врятованим цуценятам і їх собачці-мамі глистогонку. Це необхідна процедура перед вакцинацією. Бо якщо раптом у собаки на момент вакцинації виявляться ці кишечні паразити, то варіантів поганих наслідків може бути декілька, від неефективності вакцини для ослабленого глистами організму і навіть до хвороби. Тому - робимо все вчасно і якісно!
Ну то я так собі подумала, що нема проблем якісно впихнути Джесіці смердючу таблетку і заставити її проковтнути. З третього разу моя бідна собачка так крутнула головою, що та таблетка полетіла у глибокий сніг, сказавши мені - не муч тваринку, купи щось інше! Що я згодом і зробила. Завтра Джесіка смакуватиме сама дуже дієву і не противну таблетку від глистів. Виявляється, в наш час вже давно такі є, і нікому нічого впихувати не треба.😁
Ну а з карапузиками справитись було трохи легше, хоча теж не без нюансів. Купила-то я суспензії всього 10 мл, з розрахунку на 10 кг ваги всіх разом цуценят. А коли першим зважила найбільшого песика і він потягнув на більше трьох кіло, я трохи забоялася: раптом не вистачить всім емульсії?
Та згодом все вирівнялось. Вистачило. Найменший, Мікроб, заважив всього 1 кг 75 г. Отакі от два братики - собаки: різниця у вазі - втричі! Чудеса...
Через два тижні буду вакцинувати всіх. Шприци вже купила. Настроюю тепер себе, що підшкірний укол маленьким собачкам робити зовсім не складно. 😁
