Коли на прогулянці ти чуєш десь у небі типовий звук, схожий на помах величезного віяла, - це вони. Величні прекрасні птахи, символ вірності, - лебеді.
Сьогоднішній ранок приніс нам незабутні миті насолоди від польоту цих красенів над водою. Їх "приводнення" та зльоти з поверхні води -це справжнє мистецтво. Якби я була художником, то малювала б картини з цього дійства.
Та і навіть у простому плаванні по воді лебідь настільки красивий зі своєю гордо піднятою головою на довгій шиї, що не задивитися на нього неможливо. Як і зробила сьогодні наша собачка, коли лебідь почав наближатися до нашого берега.😁Покинувши найважливіші свої справи з риття мишачих нірок, Джес завмерла над кручею, спостерігаючи за прекрасним птахом.
Надіюся, цього року лебеді таки висидять і виростять потомство на нашому ставку. Бо востаннє лебедят тут я бачила два роки тому. Чи то їхні яйця пропали минулоріч, чи лебедят маленьких який звір знищив. Але не було діток у пари лебедів. Вони одиноко плавали ставом до пізньої осені.
Весна триває. Будемо надіятись тільки на краще. Як у природі, так і в світі людей.
