Теперішня спека, що охопила собою Європу і вже встигла наробити лиха, заставляє також і нас змінювати свої звички задля безпеки.Тому мною було придумано новий маршрут ранкових прогулянок із собачкою: замість походу на луки ми повернули у протилежний бік, - в місто.
Зазвичай це наш вечірній маршрут. Але зараз вечорами настільки сильно нагрівається і атмосфера по дорозі і в місті, і, власне, асфальт під лапками песика, що відпадає бажання мучити себе і собачку такою прогулянкою.
Плюс до того, - наша Джес поки не вміє плавати і боїться йти у воду. Для того, щоб її навчити цьому, мені потрібен пологий берег водойми. У нас на ставку таких берегів немає. Тут як корито: всі краї водойми вертикальні, і якщо Джес туди й піде, то їй одразу треба пливсти. Тому - не варіант.
А от в соснині у нас озеро більш природне, і пляж там є. Тільки йти до того озера довго, - два кілометри в один бік. І якби не старенька мама вдома, яку надовго не можна залишати без догляду, то ми із Джес купалися би в тій соснині щодня...
А поки що - перша ранкова прогулянка містом. Чудова погода. Не спекотно. На доріжці - тінь. В місті - майже безлюдно. Шкода тільки, що магазини відкриваються о восьмій, - в цей час я вже вдома. А так то ще й купили б щось смачненького.
А на зворотньому шляху Джес показала мені свої найкращі мисливські якості. Відчувши когось у придорожній траві, вона миттєво скікнула туди і притисла мордочкою "щось" до землі. Буквально через кілька секунд у пащі собачки вже був великий кріт...
Шкода малого. Та що поробиш, надто несподівано і швидко Джес це зробила. Реанімувати не було кого після її пащі.
От уявіть, скільки часу ця собачка, будучи викинутою нелюдями на жорстоку промзону, голодуючи, була змушена ось так здобувати собі їжу! Що навіть тепер, після повного спокою, після того як має гарантовану якісну їжу, свій дім і господарів, вона продовжує полювати.
Робіть бродячих безпородних собак щасливими. Беріть їх у свій дім і в своє серце. Більшої вдячності ви не зустрінете у світі, ніж від таких врятованих хвостиків!🐶
