Все сміливіше звучить весна. Ліс зустрічає ранковими щебетаннями. Вдома двір оживили бджоли.
Оживили вони навіть не своїм роботящим масовим гудінням. Бджілки поки що слабкі. Але все одно намагаються збирати нектар із перших квіточок.
Нащ двір населений собаками. От їх бджоли і оживили. Своєю присутністю.
Адже наші песики дуже полюбляють ловити бджіл. Вони все люблять ловити, що низько літає чи повзає.
Хенк більш вправний, - у нього рухи виважені, точні та результативні. І що цікаво - він ніколи не страждав від покусів смугастих комах.
А от Боночка тільки вчиться, як із бджолами дружити. Вона скоро всі квіти мої витовче. Бо влягається над ними, і спостерігає за бджілкою. 😁
Ось такі крила подарувала весна нашому двору.
А на улюбленому озерці, навпаки, поменшало крил. Лебеді давно полетіли своєю дорогою, перепочивши на шляху додому на нашому озері. А качки сіли висиджувати каченят. Їх майже не чути і не видно. Рідко коли з-під очерету випливе одна-дві качечки, щоб попірнати в пошуках їжі. І то ненадовго.
А от крила чапель тут почастішали. Їх можна навіть сфотографувати. Якщо встигнеш. Бо ці птахи надзвичайно полохливі. Наблизитися до них неможливо. Але бачу тепер цих чудових птахів щовечора. Тому намагаюсь заздалегідь підготувати смартфон для фотографування.
Але і сьогодні чапля втекла від мого об'єктиву. Дещо таки вдалося зазняти, та не дуже виразно. Бо мені 'допоміг' мій Хенк: тільки присіла, щоб заховатися від чаплі і навести на неї об'єктив, - мій Хенк прибіг лизнути мене в лице. А чапля раз - і знялася в небо! 😁
