Любителі риболовлі з криги сьогодні у захваті: морози дозволили відкрити зимовий сезон! Стрічки соцмереж та форумів рибалок рясніють світлинами з водойм, де і пейзажі, і риболовні снасті, і термоси, і навіть риба!😍
Нам цього разу виїхати не вдалося: робота не відпускає. Але згадати є про що, бо багато років рибалили саме з криги.
Чи не страшно ходити кригою? Чесно? Мені буває страшно. 😊Особливо по першому льоду, коли не знаєш його міцності. Звісно, просто так навпростець ніхто не ходить: для цього є пешня, якою простукуєш кригу перед собою. Не виступила вода від удару - нормально, крок вперед. Виступила - не йди, обійди іншим шляхом. У мене, як правило, від такого 'виступання води' зразу ж коліна стають ватними і серце частіше стукає. 🙃
Ще такий стан буває, коли лід тріщить. А тріщить він у нас тому, що рибалимо нижче ГЕС. А там то відкривають воду, то закривають, ну щось там таке щодня відбувається (не енергетик, нюансів не знаю). А від таких коливань води крига голосно гуде і потріскує. Незвичайне явище!😎
Після однієї некомфортної риболовлі я написала свої враження таким чином:
...Не могла ніяк собі уявити, що може бути десь ходибельна крига у таку погоду.
І вірно не могла. Криги сьогодні я не побачила. А те, по чому ходили віддані своїй залежності від кивочків люди, - це була не крига. Це були частки Н2О, молекули яких замерзли, і щоб зігрітися міцно взяли один одного за руки. Ось за цими "руками" ми всі і пересувалися. А коли після обіду снігопад помінявся на водоспад (дощ, прим. автора), то верхній шар молекул Н2О руки роз'єднав (зігрілися, мабуть! ), І вода почала вбиратися в штанини "непромокаємого" костюма, добираючись потихеньку вище взуття, до тіла. Ноги не зрозуміли "тепла" молекул Н2О, і дуже скоро почали проситися додому, до сухих шкарпеток і теплого пледу.
Так що Крига - це тверда вода!😍
