Як навчитися стримувати свої емоції? Керувати почуттями розумом, а не душею? Особливо коли трапляються ось такі несподіванки на прогулянці з песиком.
Як завжди, прямуємо ми з Хенком звичним маршрутом. Вулиця, луг, дорога, і знову вулиця. А тут раптом - маленьке цуценя! І біжить же до нас, навіть не сумніваючись, що великий пес її образить.
How to learn to control your emotions? Control feelings with the mind, not the soul? Especially when such surprises happen on a walk with a dog.
As usual, Hank and I are heading along the usual route. Street, meadow, road, and street again. And then suddenly - a little puppy! And she runs to us, not even doubting that the big dog will offend her.
Налаштовуюсь на те, що мій Хенк таки не зреагує на цуцика, не чіпатиме малятко. І - все йде за планом, як і вчить мій кумир Антуан Наджарян: від собаки можна очікувати рівно такої поведінки, яку сам запрограмуєш у своїй голові.
Радісне цуценя з цікавістю стрибає на Хенка, а він, як справжній поважний пес, тільки обнюхує це чорненьке чудо. І що? А нічого: воно сміливо і впевнено пішло разом з нами гуляти!
I'm adjusting to the fact that my Hank won't react to the bitch, won't touch the baby. And - everything goes according to plan, as my idol Antoine Najarian teaches: you can expect from a dog exactly the behavior that you program in your head.
The joyful puppy curiously jumps on Hank, and he, like a real respectable dog, just sniffs this black miracle. So what? And nothing: it boldly and confidently went for a walk with us!
Пліч-о-пліч з таким велетнем собачка почувалася прекрасно, навіть намагалася взяти в зуби його повідець і вести Хенка, наче свого підопічного. Смішне цуценя відразу ж запало в душу. Як же так, таке малесеньке, зубки ще молочні, а бігає вулицями одненьке. Ні хазяїв, ні мами.
Side by side with such a giant, the dog felt great, even tried to take his leash in its teeth and lead Hank, as if it were his ward. The funny puppy immediately fell into my heart. How so, so tiny, her teeth are still milky, and she runs through the streets alone. No owners, no mother.
Прийшовши додому, написала у нашій групі в соцмережі про свою знахідку. Думала, хтось шукає цуценятко. Але моє запитання виявилось риторичним. Пізніше мені написали, що малечу підкинули нам на дачі невідомі особи. Її вже підлікували від лишая (плямка на спині), і годують всім колективом. "Нічия собачка, можете забирати собі. Назвали її Пулька."
Еге... Забирати... Якби ж то так просто було в наш "веселий" час...
Передивляюсь фото з нашої з Пулькою прогулянки. На душі дуже сумно. Шкода песика.
Переспавши з цими враженнями, на ранок таки "вмикнула" здоровий глузд. Зараз собачка, в принципі, під наглядом. Почувається задоволеною, нагодована і обласкана людьми. Забрати її ніяк не можу, неправильно це. А от взяти участь у її прилаштуванні - це я з задоволенням!
Так і вирішили разом з дачниками, що приглядають за Пулькою.
От тільки ім'я її мені не подобається. Війна війною, але нам рухатись вперед, до мирного життя. Собачці з цим іменем ще жити і жити, навіщо згадувати щоразу про біду?
Я б її назвала Ляля. А ви?😁😍
After coming home, she wrote in our group on the social network about her find. I thought someone was looking for a puppy. But my question turned out to be rhetorical. Later, they wrote to me that the little one was thrown to us in the country by unknown persons. She has already been treated for ringworm (a spot on her back), and is being fed by the entire team. "Nobody's dog, you can take it for yourself. They named her Pulka."
Eh... To pick up... If only it were so simple in our "fun" time...
I am looking at the photo from our walk with Pulka. My heart is very sad. Pity the dog.
Having slept with these impressions, she "turned on" common sense in the morning. Now the dog is, in principle, under supervision. She feels satisfied, fed and caressed by people. I can't take her away, it's wrong. But I am happy to take part in its arrangement!
So they decided together with the summer residents who look after Pulka.
I just don't like her name. War is war, but we must move forward to a peaceful life. A dog with this name will live and live, why mention the trouble every time?
I would call her Lyalya. And you? 😁😍