Великодній ранок зустрів нас із Джессі приморозками на грунті та яскравою сонячною картиною навколишнього світу. А ставок виглядав як ніколи, святковим та причепуреним. Хоча нічого особливого ніхто тут не робив, - природа та погода самостійно вносять свої настрої та фарби до його вигляду. Враховуючи мою слабкість до живильних водних об'єктів (господи, як воно негарно звучить - "об'єктів", наче в пліснявому кабінеті чиновника🙃), то собачці прийшлося дуже часто зупинятися і чекати, поки я сфотографую чергову хмаринку чи відображення сонця у воді.😁
Тим не менш, прогулянка вийшла змістовною. Собачка лишній раз упевнилась в тому, що треба бути біля свого вожака, і це безпечно. А я, крім краси дзеркального світу у гладі ставка, розгледіла його технічний бік. Це ті самі заставки та переливи, якими можна регулювати рівень води у водоймі. Саме цим рівнем починають "гратися" нечесні господарі водойми заради того, щоб у єдині дозволені для риболовлі вихідні тут не клювала риба. Бо риба дуже чутлива до зміни товщі води, - змінюється тиск, і наша бажана здобич залягає сонно на дно, не реагуючи на приманки.
Надіюся, цьогоріч прийдуть таки толкові орендарі і перестануть так негідно по відношенню до риболовів поводитись. І ми зможемо нормально рибалити.
Христос воскрес! 🙏
