Сьогодні я розповім про місто Кострому!
Це було в кінці вісімдесятих років минулого століття, з самого спочатку поїздка з Українського села до Російського стародавнього міста Костроми була спланована моїми батьками, я зараз не пам'ятаю мотивів цієї поїздки, скоріше всього що це була поїздка ввічливості та й згодом я зрозумів чому я туди поїхав, погостювати та розвіятись.
Так ось, я й в потязі який везе мене в далеке місто, рано в ранці прибув до станції "Кострома" де зустрічав мене брат моєї мами Іван Павлович на своєму авто. Й ми зразу поїхали до його домівки, де на нас чекали його дружина та син Павло.
Так ось, на наступний день я пішов прогулятись по місту, та поблукати цим стародавнім та цікавим містом, дійшов до торгових рядів,
я шукав щось таке що було б подарунком не тільки мені, но і моїй матусі, та і всім своїм близьким.
Купив всім подарунки, та прогулявшись по набережній "Волги" я без труднощів знайшов дорогу до дому, положив всі подарунки які купив в місті, та трохи відпочивши до вечора ми с Павлом пішли в кінотеатр де демонстрували мультфільм "про наших козаків"!
Павлу сподобався мультик, так що назад всю дорогу с театру тільки й розмовляв про козаків. Це був не один похід в кіно, ще ми побували в драматичному театрі міста,
там йшла вистава про самобутність російських та українських людей в Росії.
Та був січень місяць й снігу намело так що по вище коліна, так в таку погоду ми з моїм дядьком пішли до російської лазні, і поки ми там мились в лазні на березі "Волги", та поки йшли до дому вимиті та з легкістю в душі так було добре після лазні що і не описати. Й ось наступив день якого мені ніколи не забути після всіх пригод що трапилися зі мною в ті дні що я перебував в місті "Кострома" ми з дядечком сходили ще в одне місце, це Іпатіївський монастир,
музей де знаходились стародавні речі й споруди та де знімалася знаменита кінокартина "Іван Василевич міняє професію"., а поїздка в на поселення Берендеїв де Знімалась картина "Снігуронька" і там для нас туристів з далекої країни були свої таємниці, чи страшилки.
І ось й настав той день розтавання з містом Костромою, вже пройшло чи мало часу коли я був в тих місцях, но ніколи не забути мені простому хлопцю з далекої України це місто, місто моєї мрії...