UA/EN 200-й день війни - Наше місто - фортеця. - UA/EN 200th day of the war - Our city is a fortress.

Доброго дня.

Цей допис я починала писати ще 1 вересня, ні як не було часу його опублікувати, тож зараз дописую і викладаю вам.

Ось і почалось навчання у дітей. У нас воно проводиться онлайн. Вчителька приготувала дуже гарний урок-зустріч, увімкнула відео привітання. По перше наших дітей привітали наші захисники. Вони побажали, щоб діти гарно вчилися, тому що Україні потрібні розумні діти. Також привітав наш головнокомандуючий, якого ми звемо мером міста Вілкул Олександр. А ще привітали вчителя з школи, де вчився мій син. Вони зробили привітання в дзвоником і віртуальною екскурсією по нашій школі. Ці привітання були дуже приємні. Я не витримала, почала плакати.

Наше місто дуже довге. Воно стоїть як фортеця і не пускає ворогів далі. І наше місто неможливо взяти в коло. Це рідне місто нашого президента. Як що чуємо вибухи в одному кінці міста, то по другій нічого не чути. Поруч з нами знаходиться Високопілля, де сиділи росіяни – буряти, яке вже під нашим прапором і ми дуже цьому раді, Новини відновлюються с кожним днем, але Високопілья продовжують обстрілювати . Обстріли Широківської громади велися кожний день. Та й і Зеленодольськ страждає…Особливо чути на верхніх поверхах багатоповерхівок, або як буваємо на дачі. Тоді не витримуєш цих звуків і тікаєш до дому. Вчора була на дачі, то було дуже гучно…

Було так, що наш мер вранці повідомив про евакуацію. Це було дуже тяжко. Збирались швидко і тікали з нашого куточка, нашого мікрорайону. Це було в березні місяці. Рашисти були на відстані 15-20 км. Низка машин виїжджало з району. Ми теж поїхали на північ нашого міста. Чекали коли прогонять рашистів хоча б на відтань 50 км. Через місяць повернулися. То ж і там платили за квартиру і тут, було дуже накладно.

Дома все ж таки краще. Сусіди теж повернулись. Бувало так гаряче, що знов тікали у центр міста. Але і там було гаряче. В центр теж попадали ракети. Вже переказувати новини не буду, ви і так все чули і читали. Тож продовжуємо жити далі.

Да. Знищили наші нафтобази, аби тільки не постраждали люди, це головне. В нас нафтобаза була вже давно не існуюча, але ж вони її трощили на протязі трьох місяців, до того поки мер сказав, що вже знищили. Хоча там не було що знищувати. Росіяни ж цього не знали… А в центрі міста все ж таки була діюча нафтобаза, тож горіло довго… Хлопці молодці, тушили справно.

Я цю неділю боліла. Серце щось прихватило від усіх цих подій, прийшлось викликати швидку допомогу, тож тепер п’ю заспокійливі і в ночі не чую сирен. Аби тільки не вибухи… Коридор у нас завжди на готові.

Діти продовжують навчатися. Як що сирена, тож уроки припиняють, а потім після відміни тривоги, знов сідають за книжки і навчаються. Вже це увійшло як в систему. Тож все налагоджено за цю неділю, все іде як часікі.
Як що хочете підняти собі настрій, пройдіть по силкі на урок музики на дистанційному навчанні для нашіх дітей. Це супер урок. Піднімає настрій на УРА!)). https://sway.office.com/ebScW1oj9Z70u5RU?ref=Link

Ще директорка школи, де навчається мій син, в червні кинула клич до батьків , дітей тай друзів школи зібрати до вересня цибулиння квітів тюльпанів і нарцисів. Вони вирішили зробити проект «Сад Перемоги». То ж віра в перемогу живе. Тож моя родина не стоїть в стороні. Я побігла вчора на покинуті дачі і викопала там цибулиння нарцисів. Тож вже розповіла директорці школи, вона зраділа і казала що в понеділок їх і висадимо )). Уявляєте, як що кожний принесе по цибулині, а дітей в школі багато, і який це буде квітучий сад!!. Це супер ідея.

Фото зроблені телефоном Xiaomi Redmi S2

Ось такі справи. Я так багато написала, що мабуть мій допись до кінця не дочитають)).
З вірою у перемогу, з українським серцем в грудях, бажаю найскоріше щоб була все Україна!

====================

The city is a fortress.

Good day.

I started writing this post on September 1, but I didn't have time to publish it, so now I'm writing it and sharing it with you.

This is how the children's education began. We conduct it online. The teacher prepared a very good lesson meeting and turned on a video greeting. First, our children were greeted by our defenders. They wanted the children to study well because Ukraine needs smart children. We also congratulated our commander-in-chief, whom we call the mayor of the city, Vilkul Oleksandr. And they also congratulated the teacher from the school where my son studied. They made a greeting with a bell and a virtual tour of our school. These greetings were very nice. I couldn't stand it, I started to cry.

Our city is very long. It stands like a fortress and does not let the enemies in. And our city cannot be included in a circle. This is the hometown of our president. As we hear explosions at one end of the city, nothing is heard at the other. Next to us is Visokopilya, where the Russians - Buryats were sitting, which is already under our flag and we are very happy about it. The news is renewed every day, but Visokopilya continues to be shelled. The Shirokiv community was shelled every day. Yes, and Zelenodolsk suffers... You can especially hear it on the upper floors of high-rise buildings, or when we are in the country. Then you can't stand these sounds and run away to the house. Yesterday I was in the country, it was very loud...

It so happened that our mayor announced the evacuation in the morning. It was very difficult. They gathered quickly and ran away from our corner, our neighborhood. It was in March. The Rashists were at a distance of 15-20 km. A number of cars were leaving the area. We also went to the north of our city. They were waiting for the Rashists to be chased away at least 50 km away. They returned a month later. The same was paid for an apartment there and here, it was very expensive.

At home is still better. The neighbors have also returned. It was so hot that we ran into the city center again. But it was hot there too. The rockets also hit the center. I will not repeat the news, you have already heard and read everything. This is how we continue to live.

Yes. They destroyed our oil depots so that people are not hurt, that's the main thing. Our oil depot did not exist for a long time, but they destroyed it for three months until the mayor said that they had already destroyed it. Although there was nothing to destroy. The Russians didn't know this... And there was an active oil depot in the center of the city, so it burned for a long time... Well done guys, they extinguished it properly.

I was sick this Sunday. My heart caught something from all these events, I had to call an ambulance, so now I drink sedatives and don't hear sirens at night. Just to avoid explosions... Our corridor is always ready.

Children continue to study. Like a siren, the lessons are stopped, and then, after the alarm has been lifted, they sit down at the books again and study. It has already entered the system. So everything is fixed for this Sunday, everything is going like clockwork.

If you want to cheer yourself up, go to a distance learning music lesson for our children. This is a great lesson. Raises the mood for Hurray!!)).
https://sway.office.com/ebScW1oj9Z70u5RU?ref=Link

In June, the headmistress of the school where my son studies called on parents, children, and friends of the school to collect bulbs of tulips and daffodils by September. They decided to make the "Victory Garden" project. The same faith in victory lives. So my family does not stand aside. Yesterday I ran to an abandoned country house and dug up daffodil bulbs. So I already told the school principal, and she was happy and said that we will drop them off on Monday)). Can you imagine how everyone will bring a bulb, and there are many children at school, and what a blooming garden it will be!!. This is a great idea.

The photos were taken with a Xiaomi Redmi S2 phone

These are the cases. I wrote so much that probably my post will not be read to the end)).
With faith in victory, with a Ukrainian heart in my chest, I wish as soon as possible for all of Ukraine to be!