Привіт друзі.
Зараз трішки стабілізувалося світло. Трішки стало легше «дихати»)). В нас вимикали на 4 години і 5 годин зі світлом. Але було так, що графіку не придержувались, лягаєш спати в темряві і встаєш і ще темрява. Пережили і це. Нехай це залишиться в спогадах.
Остались тільки фото, як я з сином граю в ігри, або як він вчить уроки, або малює при світильнику.
Як я це відчувала? Спочатку материлась, потім звикла, потім стало діяти на нерви, а потім знову материлась на цих проклятих росіян. Вважаю, що я така не одна)). Було не зручно з відвідуванням крамниць. Прибіжиш, а вони закриваються на цю годину, поки нема світла, або роблять, але тільки з налічкою. А багатьох є генератори і у нас на проспекті стоїть гул. А що подієш, звикаєш до цього гула. З закінченням робочого дня, гул затихає і на районі стає тиша. Мої вікна якраз виходять на проспект, то ж я все чую і бачу, хто працює в темряві.
До речі, сьогодні День Святого Валентина. Бажаю найщиріших відносин і миру в ваших серцях.
Ось такий маленький допис.
Все буде Україна!