Все ще залишиться на потім:
Гори та море, олійні фарби...
Ми обираємо природно
Шляхи та мрії, що нас варті.
Маю бажання, але страшно,
Бо окрім мене, кому треба?
А потім згадую пораду
Бабуні дивної, мов з неба:
"Живи! Живи своє життя!
Не озирайся на шиплячих.
Вони завжди всі з укриття
Тебе лякатимуть щуряче.
А ти іди, не озирайся.
Хай заздрять, пирхають
Чи стогнуть.
Мети своєї діставайся.
І хай їм грець, усім незгодним!
Бо як минатиме остання
Свідомого життя хвилина,
Єдина істина в питанні –
Твоє Життя було щасливе?"
Публікую для вас власні вірші та фото.
Бажаю вам сонця на душі за будь-якої життєвої погоди!