Ну ось і настав цей - наша вулиця заасфальтована! Ні, ми не дочекалися покращень від місцевої влади, а організувались сусідськими силами і зробили собі дорогу, якою тепер не лише приємно їхати, але й приємно пройтись пішки.
Звісно, це не повноцінний довговічний гарячий асфальт, а так звана асфальтова крихта, яка набирає міцності під впливом високої температури на вулиці та остаточно утрамбовується під колесами автомобілів, що по ній будуть в цей період їздити.
Як показує досвід інших вулиць, при навантаженні на асфальтове покриття лише легкового транспорту, такий асфальт служитиме десятиліттями, а у нас саме такий варіант, не транзитна вулиця, якою їздимо лише її мешканці.
Коштує такий асфальт більше ніж в 10 разів дешевше за гарячий, але якщо гарно на сонці схопиться і гарно вкатається, різниця під колесами не сильно відчутна. Тож поїздимо-побачимо. Можливо, через пару сезоні напишу свій відгук.