Сьогодні Другий Святий вечір — Йорданське надвечір’я, тож повертаємося з наших спогадових мандрів з теплих іспанських берегів на нашу українську землю. Адже Йордан для нас завжди асоціюється з морозами — і цього року погода не підвела.
Температура повітря й справді низька: вдень близько нуля, інколи +1 або −1, а вночі −4, а прогнозують навіть ще нижче впродовж наступних кількох днів після Йордану. Тож якщо вже вдень обіцяють -7, то уявімо, що буде вночі. Але така погода цілком звична для йорданських свят.
Водночас стабільні морози поєднуються із сонячною погодою, і це створює справжню казкову зимову атмосферу. Фото в сьогоднішньому дописі зроблені кілька днів тому — саме тоді, коли й мороз був, і сонце світило з ясного неба. Так було й учора.
А от моя орхідея морозів не боїться — сонця їй вистачає, а в хаті тепло. Хоча тепла зараз, звісно, йде більше: чоловік переживає, що може не вистачити дров до весни, бо цього року холодніше, ніж у попередні зими. Не знаю — йому видніше. Запас ще не зовсім малий, але й до весни далеко, тож побачимо.
А я написала цей коротенький допис і вже біжу допомагати свекрусі готувати вечерю. Сьогодні я готую грибну підливу (мачанку), пісна голубці з картоплею та гречкою. Учора я замаринувала оселедець і скумбрію до святкового столу. Ми зі свекрухою поділили обов’язки, щоб їй було легше, та й моїй зовицi, яка зараз вагітна й почувається не надто добре.
Зберемося всією родиною на вечерю. Можливо, чоловік знову приготує кутю — він завжди це робив: і на перший Святвечір, і тоді, коли ми святкували першу Вечерю в моєї мами. А може, цього разу естафету перейме молодше покоління — побачимо.
Спокійного та мирного вам Святвечора.