THEFT...

saxophonist(62)

Published in

QUAC

Words

732

Reading

4 min

Listen

Play

КРАДУТЬ….

Якби молодість знала…
Кляла...!!! Її голос зривався від зміїного шепоту до дзвінкого вереску! Причиною стало повідомлення про відшкодування викраденого. Як виявилось, що обоє злодіїв вже померли. Вона бажала менні того, що сталось з її чоловікоми і батьком її дитини, а доля звела нас три роки тому!
Реальність так закручує в клубки житейські сюжети, що людському розуму годі й вигадати .
Повертався втомлений додому. Бридка погода дощу і вітру протягів багатоповерхівок. В голові одна думка, де би зігрітись гарячою, запашною кавою!
Раптом почув збоку: «Благаю, допоможіть додзвонитися до рідних!
На лавочці трусився від холоду змоклий хлопчина і намався включити розряджений телефон. Стало шкода його, і я вирішив допомогти, як мене не раз виручали чужі люди.
Він підвівся і почав дзвонити набираючи різні номери. Раптом з кущів вибіг чорнявий молодик та вихопив у нього мій телефон і погнав щодуху. Тоді я схопив цього хлопчину, що досі видавався ледь живим. Благальний погляд враз перемінився в звірячий оскал і він, наче загнаний щур став битись і вирвався. Я намагався догнати, але саксофон за спиною став відчутним баластом! Ну впало-пропало. Щоб остаточно прийти до тями, вирішив все ж таки попити кави. Шукав нічну синівську кав’ярню, ідучи як метелик на світло, забрів у відчаї Бог зна куди. Продавчиня відкрила віконце, зробила кави і я їй розповів свою історію. Вона прискіпливо допитувалась як виглядали причетні до моєї пригоди, адже для неї вкрай важливо розпізнавати злочинців. Почав описувати злодіїв і глянув на дорогу, де спиною до мене якраз ішли ці двоє вже разом. Спершу здалось, що це химерна візуалізація моїх переживань. Та коли вони причепились до потенційної жертви, прохаючи подзвонити, зрозумів, що вони працюють в тандемі! Продавчиня звично набрала поліцію. Я зопалу вигукнув в мобілку, як в голлівудських фільмах:
- Переслідую злочинців!
- А ви хто?- здивувався черговий
- Юрист!
- А конкретніше?
Я представився і описав всю ситуацію та своє місце перебування. Вони повідомили, що поряд є патрульна машина і ми домовились, що я йтиму слідом за крадіями. А коли приїде патрульна, то постараюсь вказати злодіїв. Молився подумки, йшов за ними тихцем, стиснувши в руках кейс з саксофоном, бо недарма за радянських часів саксофон прирівнювався до зброї.
Раптом побачив світло міліцейських мигалок і зупинивши машину вказав на злочинців. Ми почали їх доганяти, як загонщики на вовків, що осліплені світлом спершу втікали, наче зайці, а потім розбіглись в різні сторони, та одного вдалося затримати.
В райвідділку виявилось, що за характерним почерком цій парочці приписують чимало розбоїв і пограбувань, та годі було їх зловити і ще й довести їхню вину.
Врешті цього разу спіймавши тут же відпустили, зафіксувавши порушення та првівши профілактичну бесіду. Наступного дня я почав я почав розсилати запити і звернення щодо розслідування цієї справи. І досудове розслідування не затягувалось, а все ж дійшло до суду. На судові засідання крадії не зявлялися, тому це тривало пару років.
На них подали в розшук і вже під конвоєм привели в суд.

Як з'ясувалось в одного з них є малолітній син і матір цієї дитини живе у тому ж будинку, що я поверхом вище. На першому засіданні вони зобов'язались повернути кошти за викрадені речі. Але все обмежувалось обіцянками на потім!
Коли суд прийняв рішення рішення про їхнє ув'язнення жінки прибігли з малюками та благали повернули дітям годувальників.
Шкода стало дітей, які ні в чому не винні, і я зробив усе від мене залежне, щоб розірвати цей гордіїв вузол. Тому одного з них, кому довели участь лише у цій справі, дали умовний термін, а іноземному горе-чоловікові моєї сусідки- ні, бо за ним у проваджені суду є кримінальні справи з розбійними нападами.
Позивачі на відміну від мене, не виявили до нього милосердя.
Хоча пройшов вже рік, та моральних і матеріальних збитків ніхто не відшкодовував. Навіть мобілку не повернули.
Поки тривали судові перипетії моя сусідка із сімєю винаймала помешкання і лише іноді провідувала батька, який запевняв слідчого, що він не знає де переховується його зять підсудний.
Тепер я зустрічаю його дружину із сином щодень і вона виклично демонструє свою неприязнь до мене. Причина ув’язнення заїжджого горе-бізнесмена інші його крадіжки. Моя історія лише обтяжуючий фактор.
Оскільки з тими, хто наполягав на ув’язненні кривдника дружина не зустрічається, а зі мною майже щодня. Вона повсякчас довідується про безліч мільйонних пограбувань фігурантами, яких є великі грабіжники державних масштабів, які забудовують історичні парки і ніби карають дрібних злодіїв за те що не так успішно грабують, як владні.