Ми рідко гуляєм, хоч навколо суцільне багатство. Там, де я живу, в Черношицях, просто чарівна природа зі скелями, запливами річки, лісами, дикими тваринами, красивими маленькими будиночками. Давід давно квзав, що пора вже там погуляти, а не лише їздити електричкою в Прагу і назад спати.
Ну щоб погуляти нам все одно довелось якось діставати час, і несподівано відмінилачь фольклорна репетиція. І дивом вона мала бути саме там біля Черношиць, і ми вже сіли у поїзд. Тож нарешті нам пощастило побути в цих великих хащах і красотах, а Давідові — ще й поплавати в бистрій річці (я не наважилась, та й взагалі я останнім часом побоююсь невідомого)