Привіт всім, хто читає мій блог! Днями знову немовби було, що десь не так далеко. Були прильоти. Знову люди налякані, і знову наш притулок це коридор. І ось як кілька днів ми спимо в коридорі. Привітали твою матір, до Дня незалежності.
Тільки в моєму районі, точніше, по околицях били. За новинами розповідають, що 4 прильоти, але там чути було що не 4. А більше як прилетіло, як це все набридло. Скоріше закінчилося б ця вся історія. Набридло спати в коридорі. Хочеться спокійно відпочити у своєму ліжку. А ось вчорашній обстріл, тільки не в нас, а у центрі міста. Хоча багато разів чула.
Що місто як не безпечніше. А що виходить, ніби й немає безпечного місця. Скрізь ці роки випускають свої смердючі ракети. Які дістають далеко. Ще днями побачила, як люди збирали мітинг, про людей які в полоні та азів. Про азів я мовчу, це яким створінням треба бути щоб з ними так чинити.
Ще кричать, що вони найкращі, вони по цивільних об'єктах не б'ють. Куди там не б'єте. А з полоненим , що ви робите, мало вас у полон треба брати, а якщо й брати. Що робити так само як ви з нашими хлопцями. Про мене в принципі розповідати нічого, домашні справи. Турбота про доньку та дачні роботи. Не забуваємо про прогулянки з донькою. Нещодавно переглядала своє фото, і знайшла як з донькою збирали малину.
Потім сливу, з усього ванілі варення, і ці заготовки благополучно доживають до зими. А потім все це з'їдається. Або кладу у випічку. Є й багато фотографій квітів, які радували своїм цвітінням. Скоро ось осінь, а за нею й зима. Там і рік, як війна йде. Так хочеться мирного часу, не боячись за своє життя.
Hello everyone who reads my blog! The other day it was as if somewhere was not so far away. There were arrivals.
Again people are scared, and again our shelter is the corridor. And that's how we sleep in the corridor for several days. Congratulations to your mother on Independence Day. Only in my district, or rather, in the vicinity, they were beaten. According to the news, they say that 4 flights arrived, but it was heard that there were not 4. And more than that, when it arrived, how tired it all was. Rather, this whole story would end.
Tired of sleeping in the corridor. I want to rest peacefully in my bed. And here is yesterday's shelling, only not in our place, but in the center of the city. Although I have heard it many times. What a safer city. And what turns out, as if there is no safe place. Everywhere these years release their stinking rockets. Which get far.
The other day, I saw how people were gathering a rally, about people who are in captivity and Aziz. I am silent about the Azis, what kind of creature do you have to be to do this to them. They still shout that they are the best, they don't hit civilian objects. You don't hit anywhere. And with the full ones, what are you doing, few of you should be taken prisoner, and if they are taken.
What to do just like you with our boys. In principle, there is nothing to tell about me, household affairs. Taking care of my daughter and country work. We do not forget about walks with our daughter. Recently, I was looking at my photo and found how my daughter and I were picking raspberries. Then plums, of all vanilla jam, and these preparations survive well into the winter.
And then it's all eaten. Or I put it in baking. There are also many photos of flowers that pleased with their flowering. Autumn is coming soon, and winter will follow. It's been a year since the war has been going on. So I want a peaceful time without fearing for my life.
You can view the news by wire: