30 км. на схід від міста Львова розташоване село Звенигород. Його історія сягає часів існування Київської Русі, зокрема періоду існування удільних князівств. Перша писмова згадка відноситься до 1086 р.
Спонором даної публікації є Інвестиційний Кооператив Philson. http://bit.ly/philsonukr
Нестор Літописець у „Повісті временних літ ” вказував, що у 1086р. тут загинув князь Ярополк Ізяславович (онук Ярослава Мудрого) під час свого повернення з Польщі. Найбільший розквіт місто пережило у XII ст., коли було центром Звенигородського удільного князівства, володарем якого був правнук Ярослава Мудрого - Володимирко. Саме він розпочав процес об'єднання галицьких князівств, приєднав Перемишль, Галич та Теребовлю. У 40-х рр. XII ст., після утворення Галицького князівства, значення Звенигорода зменшилося. Невдовзі, під час монголо-татарської навали у 1241 р., місто було зруйноване і не відролилося. Причина його занепаду полягала також у швидкому розвитку і піднесенні в цей час - Львова,д опинився на узбіччі торговельних шляхів та політичного життя. Після цього Звенигород ніколи вже не мав статусу міста, залишаючись до нашого часу селом.
В історії Центрально-Східної Європи Звенигород славиться тим, що саме тут у 1988 р., під час археологічної експедиції, віднайдено Берестяні грамоти, які в X-XII ст. вживали як матеріал для писання. Варто зазначити, що такі ж пам'ятки віднайдено у Новгороді, Києві та Чернігові.
Віднайдена у Звенигороді берестяна грамота - це лист простої міщанки Говенової (дружина Говена) до міщанина - Нежнича, про те, що він має повернути їй борг. Цінність джерела, оригінал якого зберігається у Львівськоїму Центральному Державному Історичному Архіві - полягає у тому, що це лист не якогось високого достойника, а простої міщанки, яка очевидно була надзвичайно високоосвідченою.
Сьгодні на території села є насип, де колись було давньоруське городище, а також великий музей, у якому представлені памятки зісторії Звенигорода. Увагу привертають досить добре збережені шкіряні чоботи з XII ст., знаряддя праці та побуту, прикраси - віднайдені під час археологічних розкопок, Одяг та інвентар мешканців Звенигорода XIX та першої половини ХХ ст., та велике панорамне зображення міста у період його розквіту.
Фото з власного архіву та із загальнодоступних джерел.
Література:
Котляр М. Звенигород Галицький // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 314—315.
Свєшников І. Звенигород, якому 900 років // Жовтень. — Львів: Атлас, 1987. — № 9. — С. 98—106.
Dźwinogród (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1881. — T. II : Derenek — Gżack. (пол.) — S. 311
