В житті нас оточує безліч домашніх тварин, в місті це котики та пси, та сьогодні я хочу розповісти вам про сільських тварин - корів, точніше про нашу корову Калину, яка залишилася єдиною коровою на нашій вулиці.
Колись наше село було типовим селом із усіма витікаючими звідти фактами, серед яких була величезна череда корів на вулиці. Та минав час, молодь надає перевагу роботі в місті, а старше покоління втрачає сили та вже не має змоги доглядати корів, а дехто і помер. То ж місцеве поголів'я великої рогатої худоби катастрофічно скоротилося. І ось до вашої уваги "остання із могікан" - Калина :)
На смак молока корови впливає з’їдена трава, тому ми ретельно вибираємо, на якій траві її пасти (якщо корова зїсть полин чи кропиву, молоко може бути гіркуватим). Зазвичай вона виконує роль газонокосарки на подвір'ї))
Корову нашу пасуть всі дружньо! Дорослі , діти і навіть наша киця, тому що всі люблять пити смачне свіже молоко. А також їсти сир зі сметаною.