"Я народилася у Кривому Розі".
Так би починалася моя автобіографія, якщо я б колись її писала 📝
Перші 15 років свого життя я провела у місті з червоними калюжами (це не міф), шахтовим пилом та нейзеленішими тополями. Не дивуйтеся - місто і справді досить зелене, особливо в центрі, особливо зараз.
З роками я повертаюся у місто, де народилася, все рідше і рідше - в мене там залишилася тільки бабуся. Ми навідувалися до неї минулих вихідних - привітати з днем народження. Багато гуляли містом. За останні роки там багато чого змінилося: відремонтовано деякі дороги, покращено сквери, парки, встановлено пам'ятники та великий квітковий годинник. Школу, в якій я навчалася, взагалі не впізнати.
Тим не менш не залишає відчуття "покинутості". Величезні площі, на яких вдень в суботу може не будти нікого.
Хочеться вийти на середину вулиці та закричати: "Люди, ви де???" 😄
І смішно, і сумно.
Молодь активно виїжджає - мабуть, через невисокі зарплати та малорозвинену інфраструктуру. Майже не проводяться цікаві заходи, майже не привозять вистави, концерти та лекції. Спортивних закладів також не бозна скільки. Пристойних кафе та ресторанів небагато - часто вони просто нерентабельні.
Шкода, що так, стається - і я навіть не знаю, в чому причина. Людей багато, індустрія є, легка промисловість є - все мало б бути "на рівні".
Коли мій чоловік приїхав до Кривого Рогу вперше, він здивувався масштабам: думав, що Кривий Ріг - просто величезне село 😄 А в нас вже тоді, до прикладу, працював NFC у супермаркетах - чого не було навіть в деяких обласних центрах.
Він тоді висловив думку про те, що з Кривого Рогу вийшла б класна "Кремнієва долина" - чудова база, щоб вибудувати тут якісь штаб-квартири ІТ корпорацій та інфраструктуру до них. Тут все взагалі не так погано: у Кривому Розі є метро (специфічне - підзмений трамвай - але ж є! 😆 ), декілька залізничних станцій та аеропорт.
Ось відремонтують трасу Кривий Ріг - Кропивницький - і заживемо! Їздитимемо раз на півроку точно, і, може, колись тут таки вийде своя "Кремнієва долина".
"I was born in Kryvyi Rih."
This is how my autobiography would have started if I had ever written it 📝
I spent the first 15 years of my life in a city with red puddles (this is not a myth), mine dust and greenest of poplars. Don't be surprised, the city is really quite green, especially in the center, especially now.
Over the years, I return to the city where I was born less and less often: I have only my grandmother left there. We visited her last weekend to wish her a happy birthday. Walked around the city a lot. In recent years, much has changed: some roads have been repaired, parks and gardens have been improved, monuments and a large flower clock have been erected. The school where I studied is not recognizable at all.
However, the feeling of "abandonment" persists. Huge squares, where on Saturday afternoon, there may be not a single soul.
Makes you wanna stand in the middle of the street and shout: "People, where the hell are you???" 😄
Funny and sad.
Young people are actively leaving, probably due to low salaries and underdeveloped infrastructure. There are almost no interesting events, almost no performances, concerts and lectures. There are also not many sports facilities. There are few decent cafes and restaurants: often they are simply unprofitable.
It's a pity this is happening, and I can't even spot a reason behind it. There are a lot of people, there is industry, there is light industry, which is quite a prerequisite for well-being already.
When my husband first came to Kryvyi Rih, he was surprised by its scale: he thought that Kryvyi Rih was just a huge village 😄 And we already had NFC in supermarkets, for example, which was not the case even in some regional centers.
He then expressed the opinion that a cool "Silicon Valley" would come out of Kryvyi Rih as there's a great base to build some headquarters of IT corporations and infrastructure to them. Everything is not so bad here at all: in Kryvyi Rih there is a metro (specific one - underground tram - but it exists!), several railway stations and an airport.
And when the Kryvyi Rih - Kropyvnytskyi route is repaired, the life will be prefect. We'll be able to go to the city biyearly at least and, who knows, maybe one day our "Silicon Valley" will come out here.
"Я родилась в Кривом Роге".
Так начиналась бы моя автобиография, если я бы когда-то ее писала 📝
Первые 15 лет своей жизни я провела в городе с красными лужами (это не миф), шахтёрской пылью и зеленейшими тополями. Не удивляйтесь - город действительно достаточно зеленый, особенно в центре, особенно сейчас.
С годами я возвращаюсь в город, где родилась, все реже и реже - у меня там осталась только бабушка. Мы облагорожены скверы, парки, установлены памятники и большие цветочные часы. Школу, в которой я училась, вообще не узнать.
Тем не менее не оставляет ощущение "покинутости". Огромные площади, на которых днем в субботу может не быть никого.
Хочется выйти на середину площади и закричать: "Люди, вы где???" 😄
И смешно, и грустно.
Молодежь активно выезжает - видимо, из-за невысоких зарплат и малоразвитой инфраструктуры. Почти не проводятся интересные мероприятия, почти не привозят спектакли, концерты и лекции. Спортивных учреждений также не бог весть сколько. Приличных кафе и ресторанов немного - часто они просто нерентабельны.
Жаль, что так, происходит - и я даже не знаю, в чем причина. Людей много, индустрия, легкая промышленность есть - все должно быть "на уровне".
Когда мой муж приехал в Кривой Рог впервые, он удивился масштабам: думал, что Кривой Рог - просто огромное село 😄 А у нас уже тогда, к примеру, работал NFC в супермаркетах - чего не было даже в некоторых областных центрах.
Он тогда высказал мнение о том, что из Кривого Рога вышла бы классная "Силликоновая долина" - прекрасная база, чтобы выстроить здесь какие-то штаб-квартиры ИТ-корпораций и инфраструктуру к ним. Здесь все вообще не так плохо: в Кривом Роге есть метро (специфическое - подземный трамвай - но есть! 😆), несколько железнодорожных станций и аэропорт.
Вот отремонтируют трассу Кривой Рог - Кропивницкий - и заживем! Ездить будем раз в полгода точно, и, может, когда-то здесь выйдет своя "Кремниевая долина".
