Вчора у будинку, де я маю квартиру, була орендована остання оселя. Туди заселилася сім’я, яка ще раніше покинула місто Бахмут. Таким чином кількість сімей, що вимушено покинули свої домівки, в моєму будинку зараз складає 9. Загалом це 25 чоловік.
Сергій розмовляє виключно російською мовою, його дружина Анна перейшла на українську. Досі вони орендували будинок у селі в Рожнятівському районі, але це стало надто дорого для них. Вони вирішили орендувати квартиру. Крім того, в досить глухому селі російськомовний чоловік викликав підозру у місцевого населення. І хоча відкрито йому про це ніхто не казав, але це добре було відчутно.
Познайомившись з новими жителями мені стало цікаво скільки зараз прибуває людей зі сходу в місто і реєструється в ЦНАПі. Я подивився офіційну статистику - за вчора було зареєстровано 80 чоловік. Це менше, ніж тоді, коли бойові дії точилися в Київській і Чернігівській областях. Тоді прибувало 300 і більше людей в день. Потім був суттєвий спад, кількість приїжджих людей зменшилася до 40 в день. Протягом останнього місяця знову все більше людей змушені шукати нову домівку. Очевидно це наслідок ракетного та артилерійського терору, а також повзучої окупації українських земель з-боку росії.
Сергій підприємець, його фірма займається сантехнікою, встановленням котлів. Але тепер він змушений закрити бізнес. Він радіє, що йому вдалося домовитися з власником квартири про оренду за доволі символічну ціну. Крім того власник дозволив платити із затримкою.
Я порадив йому звернутися за допомогою, адже в нас постійно організовують підтримку вимушено переміщеним особам, але він навідріз відмовився. До кінця дня я вже зрозумів чому. З такою потрібною професією Сергій уже мав перше замовлення на встановлення котла у квартирі сусіднього будинку.
Що ж, ласкаво просимо :-)
