Привіт друзі. Після свого попереднього повідомлення Стенфордський тюремний експеримент Філіпа Зімбардо я натрапив на інформацію про Тортури ув'язнених у тюрмі Абу-Грейб. Ця інформація настільки мене вразила, що спонукала написати про це окреме повідомлення.
Тюрма Абу-Грейб - це тюремний комплекс в Іраку, розташований у однойменному місті. Цей комплекс «прославився» через військові злочини американців по відношенню до ув’язнених там людей. Усі посилання в повідомлені або на мої пости або на статтю вікіпедії в якій розповідаються деталі.
У своєму повідомлені я не хочу повторювати усі жахи, які пережили в’язні цього закладу. Мене більше цікавить, чому люди, отримавши абсолютну владу над життям інших людей, перестають вести себе як люди? В Стенфордському тюремному експерименті не було такої влади, як в Абу-Грейб. Навіть страшно уявити, що було б, якби студентів залишили взагалі без нагляду…
Організатор Стенфордського тюремного експерименту, Філіп Зімбардо, брав активну участь у розслідуванні випадку знущань та удових процесах. Його дуже зацікавили подробицями цієї історії. За інформацією, яку я знайшов: *«Його стурбувало, що зусилля офіційних військових і уряду були спрямовані на звинувачення в зловживаннях кількох «паршивих овець», замість того щоб визнати це системними проблемами офіційно встановленої військової системи виконання покарання».
За результатами цих подій у Філіпа Зімбардо «народилась» книга: «Ефект Люцифера: Осмислення перетворення добрих людей на злих».
Не впевнений, що знайду час прочитати цю книгу, хоча все можливо.
Думаю, якщо в людини відсутні чіткі переконання стосовно того, що можна робити, а що не можна, оточення з легкістю зможе "змусити" таку людини чинити звірства. Нажаль, у більшості рашистів, взагалі відсутні будь які переконання. Саме тому, в наш час, ми «бачимо», повторення звірств Тюрми Абу-Грейб у кожному закладі утримання українських полонених…