Ретельне дослідження, опубліковане ще в травні, виявило, що внутрішнє ядро Місяця насправді є твердою кулею зі щільністю, схожою на щільність заліза. Це може допомогти вирішити тривалу дискусію про те, тверда чи розплавлена внутрішня частина Місяця. Що, в свою чергу, призведе до більш точного розуміння історії Місяця – і, відповідно, Сонячної системи.
Результати дослідження ставлять під сумнів еволюцію магнітного поля Місяця завдяки його демонстрації існування внутрішнього ядра та підтверджують глобальний переворот мантії. Сценарій, який дає суттєве уявлення про хронологію бомбардування Місяця в перший мільярд років Сонячної системи.
Те, як акустичні хвилі, створювані під час землетрусів, проходять і відбиваються від матеріалу всередині планети чи місяця, може допомогти вченим створити детальну карту внутрішньої частини об’єкта.
Щоб розібратися в цьому раз і назавжди, Бріо та його колеги зібрали дані космічних місій і експериментів з лазерним визначенням відстані, щоб скласти профіль різних характеристик Місяця. До них відносяться ступінь його деформації через гравітаційну взаємодію із Землею, зміна його відстані від Землі та його щільність.
Потім вони провели моделювання з різними типами керна, щоб знайти той, який найбільше відповідає даним спостережень. Вони зробили кілька цікавих знахідок:
«Ми знаємо, що незабаром після свого формування Місяць мав потужне магнітне поле, яке почало слабшати приблизно 3,2 мільярда років тому. Таке магнітне поле створюється рухом і конвекцією в ядрі, тому те, з чого складається місячне ядро, глибоко стосується того, як і чому магнітне поле зникло» …
Source:
