Сьогодні, напевне, нам усім важко не помітити тмяність дня, дивна пелена пилу з'явилась і тримається в повітрі ніби якась іржава вуаль, яка наче і не ускладнює дихання, і не дає відчуття піску в роті, чи в носі))) Та все ж ця важкість витає у повітрі, напружуючи своєю їдкою вуаллю, наче на нас суне вітер з фільму Дюна, і огорне зараз піщаною бурею.
Зрозуміло, що саме через пилові кліматичні явища в пустелі Сахара щось відбувається і в нас, і якби не новини про це, то можливо все б сприймалося як просто важкий, спекотний, нехарактерно спекотний і мало кисневий день. Та єдине бажання - десь зануритися в тінь, і то навіть не в тінь, а десь в парк, де не помітно цих дивних цегляних кольорів, і де погляд, як щасливе жабеня стрибає з яскравих кольорів, наче вишукує звичну для ока кольорову гаму теплої весни)