Знаєте, є така пісенька віршована, співається на всіх мовах світу, можливо тому, що трішки чогось має навчити діток, а може тому, що веселий і смішний мотив, ще й легко співається. Цн пісенька про коника стрибунця, який проскакав літо гоже, бо така в нього вдача.
Цей малий літо не "проскакав," а просто вскочив в нього на всіх парах. Жаль, адже в цього хлопчака були амбітні плани щодо своєї першої мрії, в яку він вкладав себе, тренування і таке інше, без спонукання батьками, а от сам, самостійні рішення. Та трішки життя внесло корективи, тут можна ввімкнути філософію, і сказати, що певне доля ще не готова його вести на зустріч мрії, ще треба попроцювати, а може тому що вберігає від чогось і лишає дома, таким трішки болючим способом.
Та напевне, дитинство то не дитинство, якщо ти не поламав собі щось, чи не розбив коліно, чи не всадив кудись дупу, щоб за неї вкусив злий пес - це все досвід дитинства, будівельні емоції, без яких наш мозок просто перестає мислити неординарно. Тому хвіст трубою, все буде ок.
