Україно!
Привітай же, ненько, ти
Свою дитину і думи мої!
Скільки не питай, скільки не стріляй
Триває, життя триває
Але вороття, але вороття немає
Вже немає
Війна - ти наробила біди сама собі
Пірнаєш глибше-глибше
А я стою на своєму, ігнорую систему твою
Грішну..(©)
Сьогодні свій допис розпочну зі слів, які запозичила з сучасних творів українських співаків, яких зараз слухає, вслухається і пропускає крізь себе кожен справжній українець, той, який переживає разом з кожним бійцем на фронті за долю свого підростаючого майбутнього.
Як казала моя бабуся: - "доцю, я вже прожила віку і мені є за що подякувати Богу, тепер за вас хвилююсь, вам би ще пожити, ви ж ще діти....." Слова цих текстів блискавкою пронизали усіх, кого я знаю, усіх, з ким стикнулась, усіх ....та виявляється є персонажі і в нашій країні, які чхати хотіли на людські життя, персонажі, яких помічають за кордоном, зі статусом біженця, та чомусь прирівнюють до псів (цитую відомого польського блогера).
Ніколи не думала настільки глобально, та напевне, ця війна зіткнула лобами не тільки зовнішніх сусідів, а я поковиряла ту гниль, яка завелась і серед нас. Шкода це визнавати, і ще менше хочеться про це писати, та чомусь через пів року таких колосальних втрат і жертв починаєш задумуватись над тим, що ті землі і ті життя, які так прагнуть врятувати наші чоловіки, брати, батьки, - їм начхати на нашу єдність, нашу позицію, наше справжнє коріння і переконання.... До глибини душі захід України розривається від болю від втрат і від болю від байдужості частини громадян зі східних регіонів. Як би нам не хотілось бути єдиними, як сильно б ми не прагнули допомогти, адже ми переконані були що ми єдине ціле, на жаль мусимо визнати - ми настільки різні, іноді різниця - як глибока річка, що витікає з під гори......
Хочеться вірити, що всі ті приклади і зустрічі в повсякденному житті з явищем, яке мене змусило написати цей допис - є саме тою ложкю дьогтю в бочці з медом, але меду все ж таки більше і він не зіпсується. А поки виставляю фото прекрасних доріг рідної України, які з'єднують Схід, Захід, Північ та Південь. Але такі дороги мають бути в головах.