Метро
Добрий вечір, друзі.
Сьогодні я згадав, як впливає відсутність комфорту, на почуття громадян.
Якось ми з приятелями пішли до палацу спорту на якійсь концерт.
Концерт вже підходив до кінця, як жінці, що була з нами, негайно треба було до вбиральні, вона, не чекаючи кінця вистави, пішла на вихід. Це було в центрі міста, і вона вирішила дійти до вбиральні, що знаходився біля станції метро Хрещатик. Там по сходинках в низ треба було спуститись.
Вона ледь добігла, а вбиральня була зачинена, терпіти вона вже не могла, і сіла прямо під дверима зачиненої вбиральні, а було темно, світла там не було.
І от вона тільки присіла, як почула, що хтось рукою почав її мацати, уявляєте, як вона візжала.
Прибіг її чоловік, й ми, рятувати свою подругу, взяли ліхтаря, і що ми бачимо, на підлозі лежіть чоловік, а вона умостилась йому прямо на обличчя. Це він руками захищався.
Не знаю, як би ви, але піднявся такий сміх, і її чоловік побачив на що спроможна його дружина.
Довго ми ще не могли заспокоїться, як уявимо собі ту картину, не можемо зупинити істерику.
Бажаю вам не попадати в таке становище.
Ставте лайки, й пишіть коментарі, а я буду знати, що вам подобається.
Посилання читайте тут:http://www.metro.kiev.ua/node/155