Мило
Добрий день мої друзі, настав час спілкування з вами.
Я дуже радію, коли бачу ваші уподобайки, це означає, що вас цікавить те, що я пишу.
Сьогодні згадаємо дитинство.У всіх воно було різне, але ми були якісь самостійні.І школа дала нам знання, яких зараз немає і діти не мають уявлення про дуже важливі речі не залежно від того, поцікавляться вони в інтернеті, чи ні.
Жили ми не багато, батька в нас не було, і перше, чому нас навчала мати, це не ходити по хатах і не дивитися, хто, що їсть, й не лізти в бійку.
Коли моя мама була маленькою і жила в бараці, то їм підселили ще одну жінку у кімнату 12 квадратних метрів. Це було службове помешкання, і начальству вдалося, що дуже шикарно у ті часи, якщо там буде тільки троє, треба додати ще одну людину.
Так от ця жінка варила собі борщ, а ми були такі голодні, дуже пахло м'ясом, і ось мама відчинила кришку в каструлі, щоб подивитися і може витягнути собі шматочок м'яса.Кришку поклала на стіл, а там як раз лежало мило, яке прилипло до кришки, мама не помітила цього, тихенько закрила кришку і пішла гуляти...
От приходить сусідка, ця жінка, і наливає собі борщу... Щось на смак він якийсь не такий, коли роздивилися, то такий галас піднявся, маму поставили навколішки в куток і наказали щоби просила пробачення. Вона це запам'ятала на все життя, що не можна брати чуже, чому і нас навчила.
Джерело дивиться тут: http://besida.in.ua/ridke-gospodarske-mylo-koryst-i-osoblyvosti-zastosuvannya.html