Hi, friends!
May has come with a strong cold, rains and winds.
I found myself in the village again spontaneously, once every few days I should to feed my cats, who are the real owners of my country house.
With each of my arrivals, the world becomes greener and more like a jungle. The gardens have already bloomed...
However, while wandering through the pages of my favorite poets, I came across this poem by Natalka Fursa and it seemed to me that it suits the current weather and my mood...
Natalka Fursa is one of my favorite poets. She lives in a village in the Poltava region, so our lifestyle is similar and her poetry is close to my soul. That is why her poems contain so many images of nature. Elements, plants, animals...
And the photos were taken a little earlier, before the cold weather in my garden!
To read this poetry use Google translate, please.
Холодно.
Світ з'їхав з глузду... В лютому тепліше, ніж у березні. В квітні тепліше, ніж у травні.
Травень полюбляє затяжні дощі та похолодання, я сподіваюся, що свій план він вже "виконав". А тим часом і в місті, і в селі холодно. І в місті і в селі у мене зараз немає теплої води. І в місті, і в селі підлогою та по столах подорожують мурахи... Ох же і люблять вони котячий корм. Єдина перевага села - тут я розпалила в печі. Одразу стало затишно.
З кожним моїм приїздом світ стає більш зеленим та схожим на джунглі. Сади вже відцвіли...
Проте я, блукаючи сторінками улюблених поетів, набрела на цей вірш Наталки Фурси і мені здалося, що він підходить до теперішньої погоди та мого настрою...
Наталка Фурса — одна з моїх улюблених поетес сучасності. Вона мешкає у селі на Полтавщині,отже наш стиль життя схожий і їх поезія є близькою моїй душі. Саме тому у її віршах дуже багато образів природи: стихій, рослин, звірят...
А фото зроблені трішки давніше, ще до похолодання.
•••
Сивий вітер шарпає сади.
Молодильне яблучко шукає?
А сади ще тільки розцвітають…
А садам так страшно в холодинавстіж розкриватися у світ…
Та немає вибору у цвіту:
у похмуру днину стане світлом,
та од студу – згасне у траві.Боже, дай бджолі достатньо сили,
щоб на вітрі не спинились крила, –
раз не можеш сивого спинить!Дай, бо треба яблучка й для раю:
постаріла Єва теж шукає,
щó її поверне до весни.
(Н.Фурса. Із книжки «Без сорочки», 2022)
