Friends, I am a person who missed Christmas. The world stole this holiday from me...
First of all, this devil war and daily air alarms, drone attacks do not really create a festive mood. Yesterday, russians shelled the station in Kherson just at the time when there were many passengers about to board the train. Miraculously, it was possible to avoid a large number of victims, people managed to take shelter after the first inaccurate strike.
Secondly, our weather is really strange and not festive. It rained on Christmas Day, and then dry spring weather came. It is hard to believe that at the beginning of December there was snow everywhere.
Thirdly, my another cat, Vasya, got seriously ill, and on Christmas itself, I had to urgently do some research. I was afraid that he would die.
Therefore, I decided that I have one more chance to celebrate Christmas in the old style, that is, on January 7:) Maybe by the New year I will at least put up a Christmas tree.
Друзі, я людина яка проґавила Різдво. Світ у мене вкрав це свято... По-перше, війна і повітряні тривоги, щоденні обстріли дронів якось не дуже творять святковий настрій. Вчора рашисти обстріляли вокзал у Херсоні якраз у той час, коли там було багато пасажирів, що мали сісти в потяг. Дивом вдалося уникнути великої кількості жертв, люди встигли піти в укриття після першого неточного удару.
По-друге, погода реально дивна і не святкова. На Різдво лив дощ, а згодом настала суха весняна погода. Аж не віриться, що на початку грудня всюди лежав сніг.
По-третє, у мене серйозно захворів наступний кіт Вася і на саме Різдво я змушена була терміново робити деякі дослідження. Боялася, що помре.
Тому я вирішила, що маю ще один шанс відсвяткувати Різдво за старим стилем, тобто 7 січня:) Може до нового року хоча б ялинку поставлю.
Since I haven't written here in a long time, because I was busy and had not time to walk, I will correct the situation today. After all, this is a great initiative #wednesdaywalk by 
I was in the village a week ago. Even then, this strange weather started, it was quite warm, so I decided to take a little walk in the forest.
In order to understand how clean the air is here, you need to live in the city. A person gets used to everything.
Оскільки я дуже давно не писала сюди, бо давно не мала часу гуляти, то сьогодні виправлю ситуацію. Тиждень тому була в селі. Вже тоді почалася ця дивна погода, було доволі тепло, то ж я вирішила трошки прогулятися лісом.
Для того щоб зрозуміти наскільки тут чисте повітря, потрібно пожити в місті. Людина до всього звикає.
The forest greeted me with pastel colors and silence. Snow lay in some places on the slopes, reminding that it is still winter. But mostly the trees were bare. The low sun hid behind the clouds, and then tried to shine again.
I wanted to look somewhere in the distance, feel the space. So I went to the pasture, to the kingdom of pines.
Ліс мене зустрів пастельними барвами і тишею. Сніг лежав подекуди на схилах, нагадуючи що все-таки це зима. Але в основному дерева стояли голими. Низьке сонце ховалося за хмари, а потім знов намагалося світити.
Хотілось подивитись кудись в далечінь, відчути простір. То ж я пішла на пасовисько, у царство сосен.
Visibility was good. Despite the wind, it was possible to sit for a while and even drink hot tea. I like this kind of winter, because I can't stand the cold physically. In the contemplation of distant buildings and colorful fields (oh this fresh and unexpected green!), I tried to find peace and something a little like joy. Not sure if I succeeded.
Видимість була доброю. Незважаючи на вітер, можна було трохи посидіти та навіть попити гарячого чаю. Така зима мені до душі, бо холоду я не переношу суто фізично. У спогляданні далеких будівель і кольорових полів я старалася знайти спокій і щось трохи схоже на радість. Не впевнена чи в мене вийшло.
Смерть Нюші ходить за мною тінню. Поховали ми його у садку, недалеко від Джеррі, це був песик мого колишнього:(
На жаль, вони живуть так коротко...
І ще в серці назрівала тривога через Васю... І недаремно.
Та все одно лишати ці місця було трохи сумно.
Так, хочу відвідати місто, побачити святкову метушню, відвідати якийсь концерт; але всі ці проблеми як якісь тягарці на моїх ногах.
The death of my cat Nyusha follows me as a shadow.😿😿😿
It was a bit sad to leave these places.
Yes, I want to visit the city, see the festive commotion, attend a concert; but all these problems are like some burdens on my feet.
