Не так давно мене запитували, що почитати легке, але водночас захопливе й атмосферне, зі світових авторів. «Гра Престолів» — один із найкращих варіантів.
Я намагаюся нечасто дивитися серіали, але «Гру Престолів» дивився, коли хворів, — це, напевно, був коронавірус, бо я довго почувався так погано, що важко було читати. А «Гра Престолів» — ну, це шедевр, тут важко щось додати. Але чому ця сага така цікава? Адже, крім талановитих акторів, усе там переплетено змовами та інтригами, сповнено політичною боротьбою й численними сюжетними лініями.
Джордж Мартін створив свій світ, де окрім «Гри Престолів» є й інші книжки. Наприклад, "Вогонь і кров" — також доступна в українському перекладі. Ця книга екранізована в серіалі «Дім Дракона». Я починав дивитися, але це зовсім не те, що «Гра Престолів». Також українською мовою є "Лицар Семи Королівств" — я прочитав її, і вона цікава, але, знову ж, зовсім не те, що «Гра Престолів». Виглядає так, що, створивши культовий літературний твір та фільм, — що б не написав Мартін — усе стане бестселером.
Що ж до «Гри Престолів» — я вагався, чи купувати її українською, чи англійською. Українською перший том коштує близько 1000 гривень або більше, англійською — усі книжки мені обійшлися приблизно в 2000 грн (знайшов на OLX у новому або майже новому стані). Також я хотів почитати саме в оригіналі, щоб відчути авторський стиль. Вважається, що в оригіналі завжди краще читати, та й за умов тимчасового невикористання англійської — це корисно, щоб знання мови не погіршилося.
Серед любителів серіалів майже всі дивилися «Гру Престолів», але мало хто її читав. Це й справді великий обсяг. Саме книжки дадуть змогу краще зрозуміти той світ, передісторію та особливості родин Старків, Таргарієнів, та інших. Також текст доповнює характеристики персонажів, які частково відрізняються від серіалу. Наприклад, у книзі Ар’я Старк була не вродлива, що контрастувало з її сестрою Сансою, а в серіалі вона красива і взагалі один із найпозитивніших персонажів.
Кажуть, що чим далі йде текст — тим більше відмінностей між книгою і серіалом. Але я прочитав тільки половину першої книжки і покинув. Покинув лише тому, що це — наче дивитися фільм, але дуже повільно, смакуючи кожен кадр. Це означало б ще кілька — не днів, а тижнів, а то й місяців — перебувати в тому світі. Я вирішив, що мої пріоритети щодо читання політичної філософії, економіки, блокчейну та воєнної літератури — не дозволяють цього. Але приємно знати, що за бажання — можна повернутися в той світ надовго. Тому перш за все, я раджу цю книгу тим, хто хоча зануритись довго в якесь інший світ. Переключитись з нашої буремної сучасності.
А серед моїх друзів хтось читав «Гру Престолів»? Що краще — серіал чи книга? Чи виникає бажання перечитати/переглянути?
