Red underlined mistakes at school ... later emphasize each other errors in life ... Eve loved to record their thoughts walking in the woods. She sat on a dry pine branch, crowing back to the trunk. Silence and only singing the birds. It relaxes and inspires. And the thoughts are streaming, mixed and confusing. Only the brothers and teaching on paper :)
Eva stopped, took a deep breath of the clean spring forest air and exhaled the remnants of the feeling guilt of her childhood!
She again remained memories in her time of childhood and youth, when she felt herself like white crow among his, like his native people ... their practicality, which for her was a pragmaticity. All these conversations were: what we will cook today? what we will eat today? Or for example: what rabbit to kill for a Sunday holiday?...
She was feeling resistance !!! She did not accept the cruelty of life, wanted to be a vegetarian and was constantly ridiculed by her relatives. She helped her mother and felt that her precious life was spent too much in the hustle and bustle
imposed on her!
Her practical mother didn't understand Eve and it seemed that she didn't even love her! But really she didn't really like her otherness, the unearthly nature of her essence, which always flew in dreams of great achievements and travels ...
Червоним підкреслені помилки в школі... Пізніше червоним підкреслюємо помилки один одного в житті...
Єва любила записувати свої думки, гуляючи в лісі. Вона сідала на сухі соснові гілки, спершись спиною до стовбура. Тиша і лише спів пташок. Це розслабляє і надихає. І думки линуть потоком, перемішані і заплутані. Потрібно лише брати і викладати на папері :)
Єва зупинилась, глибоко вдихнула чисте весняне лісове повітря і видихнула залишки почуття провини свого дитинства! Вона знову опинилась спогадами в часі свого дитинства та юності, коли почувала себе білою вороною серед своїх, начебто рідних людей... Їх практичність, яка для неї була прагматичністю. Всі ці розмови про те, що ми будемо варити сьогодні, їсти сьогодні. Якого крілика зарізати на неділю ?!!!...Вона відчувала супротив!!! Допомагала мамі і відчувала що її дорогоцінне життя проходить занадто в суєті, яку їй нав'язали!
Її практична мама не розуміла її і Єві здавалось, що навіть не любила! Хоча насправді не любила в ній її інакшість, неземну природу її сутності, яка завжди літала в мріях про великі досягнення і подорожі...
Eva was very attached to her mother by her soul, always missed her when she did not see for a long time.
When she came, she always brought gifts for her parents as much as she could. Some fruits, nuts, nice little things. Brewed coffee in the morning, put a bouquet of wildflowers on the table. For the first few days, they talked a lot, like friends they hadn't seen in a long time, and everything was fine. But a few days later, as life returned to normal, she again felt this irritation from her mother because of her otherness ...
(To be continued)
Єва була дуже прив'язана до мами своєю душею, завжди сумувала за нею, коли довго не бачила.
Коли приїзджала, завжди привозила для батьків гостинці по мірі своїх фінансових можливостей. Якісь фрукти, горішки, приємні дрібниці. Заварювала вранці каву, ставила на стіл букет з лісовими квітами. Перших кілька днів вони багато розмовляли, як друзі, які давно не бачились і було все чудово. Але через кілька днів, коли життя входило в своє буденне русло, вона знову відчувала це роздратування її мами через її інакшість...
(Далі буде)
Thank you for reading.
