Добрий ранок!
ВЕСНА – це завжди оновлення, це завжди свято початку нового життя, нових сподівань та мрій. А чи знаєте ви, що слову "весна" більше 2 тисяч років і воно присутнє у інших індоєвропейських мовах? У майже всіх слов'янських мовах воно вимовляється так само, як і в українській.
Слово «весна» зустрічається вже в першій слов’янській Біблії, де описується земля після всесвітнього потопу: «Зима и зной, лђто и весна, день и нощь не престануть». У старих писаних пам’ятках Руси-України слово «весна» зустрічається часто, як ось: «Жатву и весну тъ съзьда».
«Ни едина ластовица весны творить, ни чрьта едина землемђрыця». «Днесь весна красуеться, оживляющи земное естьство». «Весна убо украшаетъ цвђты землю». В українській мові, як і в мовах інших слов’янських народів, крім слова «весна», вживається і «ярь». «Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати». А звідси і «ярина», «ярове поле», «ярові хліба» і т.д.
Слова про весну надзвичайно милозвучні українською і часто зустрічаються у літературних творах. Якщо ви любите цю пору року так як ми, то вам точно сподобаються цитати про весну українською мовою, які ми для вас підготували.
Ловіть гарний сонячний настрій з нашою колекцією цитат про весну…
У різних куточках України весняні місяці називали по-різному. В українській мові й донині збереглися назви весняних місяців з давньослов’янського календаря.
Колись БЕРЕЗЕНЬ вважали першим місяцем у році. На Русі цей місяць звали сухим, бо й справді серйозні дощі у цю пору – рідкість.
Примхливий характер березня помітили давно – тому й звали його каламутник, марець, зимобор, весновій, протальник, сочень, соковик, полютий, капельник, протальник, з гір потоки, красовик, березозорь, водоп’ян, зимогуб, весноклич, перворяст, заграй-ярочки, березіль. Про березень існує приказка: "Як буде місяць-чернець, то буде й світу кінець". Значення її значно глибше — народ вклав у цей вислів стародавні астрономічні знання, пов'язані з сонячним затемненням, коли Місяць, закриваючи Сонце, стає чорним. Взагалі вчені дослідили, що у першого місяця весни було більше як 20 слов'янських назв.
Слідом за березнем до нас приходить другий місяць весни і четвертий місяць року – КВІТЕНЬ. Виявляється колись на західноукраїнських землях саме цей місяць називали березень. А найдавнішою назвою, яку можна зустріти в історичних джерелах, є цвітень. А ще , в різний час і в різних регіонах цей місяць називали різними іменами: краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лелечник, пустун, вередун, капельник, красенець, лукавець.
ТРАВЕНЬ, або по-народному май, - це п’ятий місяць року. Травнем останній місяць весни став у нинішньому столітті. Назва травень аботравник говорить про трави, які зеленіють навкруги, май – про зелень, буяння дерев, трав, квітів.. В українській мові збереглося слово «маїти», що означає уквітчувати, прикрашати зеленню. А про буйний цвіт у нас кажуть – «розмай». Саме від нього походить назва стародавніх травневих свят на лоні природи – «маївки». У травні до нас приходять справжні грози з блискавками, тому він звався колись громовиком. А звідки взялася назва«пісенник», спробуйте здогадатися самі…
