Повернутись додому це найкраще, що може буди, щей коли ти свій будинок залишив вимушено, бо тебе прийшли спасати чи ( асвабаждать) від чогось, чи когось. Ти і сам досі не розумієш, що хочуть від твоєї країни.
Нарешті ми з сином повернулись, додому до рідненького Миколаєва, нашим радощам особливо моїм немає меж. Ми вже тиждень перебуваємо в місті і дуже щасливі, що дякуючи нашим захисникам ми маємо таку.
Returning home is the best thing that can happen, when you were forced to leave your home because someone came to save you or (asvabazhdat) from something or someone. You yourself still do not understand what they want from your country. Finally, my son and I returned home to our native Mykolaiv, there is no limit to our joy, especially mine. We have been in the city for a week and are very happy that thanks to our defenders we have one.
Ми переїхали в інший район міста і тут неймовірно гарно та затишно, біля нас гарний пляж з солоною водичкою, по берегу бігають чайки, я завжди хотіла жити в цьому районі, та будинку де, ми будемо зараз жити. Але хотілось якось щоб все це по іншому, а не в такий час.
We moved to another area of the city and it is incredibly beautiful and cozy here, there is a beautiful beach with salt water near us, seagulls run along the shore, I always wanted to live in this area, and the house where we will live now. But somehow I wished that all this was done differently, and not at such a time.
Місто потрохи починає оживати, люди все більше і більше повертаються додому, що не може тішити. Ми потрохи готуємся до нового року, так як в нас є маленький синочок, все одного хочеться подарувати йому невелики свято. Сподіваємся, що наступний рік ми вже будемо зустрічати по іншому, по святковому.
Little by little, the city is starting to revive, people are returning home more and more, which cannot but please. We are slowly preparing for the new year, since we have a little son, we just want to give him a small holiday. We hope that next year we will meet in a different way, on a holiday.
