В моєму дитинстві ми садили вдома багато полуниці. В пік сезону з грядки за день ми могли зібрати відро полуниці. Але ми практично її не продавали, більшість ми використовували самі. З частини ми робили смачнюче варення, яке взимку так смакувало із млинцями, чи до манної каші чи просто із хлібом, адже у нас часто не було можливості купити цукерки, то ж варення було чудовим способом задовольнити дитячу потребу у солодощах.
Але варення – це просто бонус. Найбільш приємним та довгоочікуваним у полуничному сезоні була можливість досхочу наїстися полуниці зі сметаною. Це була моя улюблена страва у дитинстві, я дуже її любила. Готувати її дуже просто – берете зірвану на грядці полуницю, відриваєте зелені «спіднички», миєте її декілька разів (дуже часто полуниця під вагою схиляється до землі і забруднюється, особливо під час сильних дощів). Тоді мнете її разом з цукром, можна вилкою, але краще такою спеціальною штукою, щоб картоплю розминати до стану пюре, цукор потрібно давати до смаку, а потім додаєте сметани. Коли полуниці було менше, то ми завжди додавали більше сметани, щоб вистачило всім (сметани у нас було вдосталь, бо у нас колись було дві корови), а потім більше ароматної та солодкої полуниці. У розпал дозрівання полуниці я снідала, обідала та вечеряла полуницею зі сметаною.
Зараз у нас немає стільки полуниці, але коли вона дозріває, то я не відмовляю собі у задоволенні знову поласувати полуницею зі сметаною і пригадати смак мого дитинства. То ж я зараз іду і зроблю з цієї полуниці неймовірну смакоту😋