Привіт, друзі. Хочу поділитися з вами свіжими фотографіями мухоморів, що виросли біля моєї берези. Кілька днів тому я вже показував знімки сірих, висушених мухоморів, які зупинилися в рості — навіть не встигли “постаріти” як слід, просто засохли, мабуть, через холод чи нестачу вологи. Тоді я вже подумав, що під березою грибів більше не буде.
Але, на моє здивування, минулого тижня помітив там кілька зовсім молодих, свіжих мухоморів 🍄. Це означає, що грибниця не припинила свого життя, а просто “випустила” нові плодові тіла — так би мовити, в іншій партії. Цікаво, як природа сама собі дає раду: здавалось, усе вже віджило, а тут — нове життя.
Я пройшовся по товстому килиму з опалого березового листя, що вкриває землю довкола, і за стосом старих дощок натрапив ще й на одного з тих засохлих сірих мухоморів. Вони стояли поруч — старі й молоді, наче два покоління. І виглядало це трохи як на яблуні: є старі зморщені яблука, що досі висять на гілках, і поруч — молоді, соковиті плоди.
Власне, гриби чимось схожі на яблука — тільки ростуть не на гілках, а з-під землі. Адже справжній організм гриба — це не капелюшок і ніжка, а грибниця, прихована під шаром землі. А сам гриб, який ми бачимо, — лише його плід, коротке, але яскраве продовження життя підземного світу.