Привіт, друзі! Продовжуємо нашу екскурсію музеєм науки у Валенсії. Від залу, присвяченого планеті Земля, ми підіймаємося вище — в небо, у космос, у зоряний світ сузір’їв.
Із давніх-давен люди дивилися на нічне небо й бачили там зоряні вогники. Деякі з них складалися у фігури, знайомі людині: образи богів, міфічних істот і тварин. Навіть якщо тварини були реальними, вони все одно ставали частиною легенд і міфів, а отже — набували міфічного значення.
Перед нами — інтерактивний стенд, на якому можна побачити ті фігури, які уявляли наші далекі предки, дивлячись на нічне небо. Звісно, не всі сузір’я мають чітку й легко впізнавану форму. Але хтось колись першим побачив у розташуванні зір, наприклад, лева чи діву, дав цим сузір’ям назви — і відтоді вони почали жити своїм життям. Ці знання передавалися від покоління до покоління, від батька до сина, і люди вчилися впізнавати знайомі зоряні образи.
Сьогодні все інакше. Люди вже значно рідше дивляться на зоряне небо, особливо в містах і великих населених пунктах. Нічні вогні, освітлені вулиці й світлове забруднення майже повністю «затирають» зорі. Через це багато хто вже й не згадає, яке сузір’я як називається.
Саме тому цей стенд такий корисний. Тут є кілька кнопок: коли натискаєш одну з них, загоряються відповідні зорі, і поступово вимальовується силует сузір’я. Наприклад, у тому порядку, в якому розміщені фотографії в моєму дописі, можна побачити сузір’я Близнюків, Лева, Оріона, Кассіопеї, Лебедя та Тельця
Шкода лише, що перелік сузір’їв доволі обмежений. Було б цікаво побачити й інші, адже насправді нічне небо приховує їх надзвичайно багато.
