Що ж, останній місяць осені перевалив за середину. Вчорашня суботу порадувала і сонцем, і дощем. Я планувала відвідати Всі.Свої на Десятинній в Києві. Але перед виходом подзвонила подрузі, з якою давно не спілкувались, і проговорили цілу годину. Тим часома вікном майже стемніло, і пішов дощ. Підступний внутрішній голос тихо нашіптував: "Та лишайся вдома, чого туди йти". Зазвичай я так і роблю, але не цього разу. 🙂
Той, хто придумав в листопаді День шопінгу і Чорну п'ятницю, був генієм. Бо серед коротких похмурих днів це можливість насолодитись яскравими барвами, різноманітними текстурами, несподіваними формами і рішеннями. Я вернулась додому не с порожніми руками 😂
Ніяк не звикну, що з моменту коли темніє, і до моменту, коли лягати спати, ще купа годин. Але вчора я була радісна і збуджена, тому згадала, що в холодильнику є шматок гарбуза.
Гарбуз восени і взимку - це король-овоч. В ньому нема жирів, але багато клітковини і вітаміну А. І він легко засвоюється.
Цього разу суп був не такий, як завжди. По-перше, я купила плавлений сирок, щоб додати в суп, але ... ніде його не знайшла. Перетрусила холодильник, сумки - пропав. Чи я його в маркеті забула... Довелось замінити твердим сиром, потертим на терці. Коли готовий суп трішечки охолоне, я зливаю рідину, а решту перемелюю блендером до однорідності. І повертаю рідину назад.
Подача була теж незвична. На мене іноді находить творче натхнення експертментувати. І цей експеримент мені дуже вдався. На дно тарілки я порізала кілька листків свіжого шпинату, зверху налила суп. Підсмажила гарбузове насіння і посипала ним зверху. І ще додала "топінг" із тертого пармезану.
Це була суцільна насолода ❤️
Може і вам згодиться така ідея легкого, але поживного обіду чи вечері.
До речі. Факт, про який ви мене не питали. Найглибша станція метро - Арсенальна. А от найдовший ескалатор на ст.м. Хрещатик! Знаєте, як таке можливо? 😁
На цьому все.
Гарного всім вихідного, і дякую, що читаєте!
