Моя дружина смачно готує їжу, а ще частенько робить різноманітні бутерброди для швидкого перекусу, коли не має часу. Сьогодні вона приготувала бутерброд, який я піддав критиці.
Не через смак, бо смак був чудовий, а з іншої причини, через його форму. Відразу, коли я його почав їсти, то котлета випала на стіл, і , як завжди , гірцичею вниз.
My wife cooks delicious food and often makes a variety of sandwiches for a quick snack when she doesn't have time. Today she made a sandwich that I criticized.
Not because of the taste, because the taste was excellent, but for another reason, because of its shape. As soon as I started to eat it, the cutlet fell on the table, and, as usual, mustard down.
Мені це нагадало 'МакДóнальдз' з його «БігМаком».
У мене дружба з мережею ресторанів «МакДональдз» не склалася від самого початку його існуванні в Україні. Одна з причин полягає в тому, що весь люд відразу побіг саме туди обідати, а я не був тоді таким голодним, щоб ще й в черзі стояти, аби скуштувати заморську диковинку - гамбургер. А можливо я не був дуже модним, і мене це не чіпляло.
Коли, з часом, мені таки довелось відвідати «МакДональдз», то я замовив «БігМак». Нічого особливого, просто їжа, не краща, ні гірша за будь яку іншу, але є одна відмінність. Щоб істи цей бутерброд, треба дуже широко відкривати рот. Якось мене так виховували, що в громадському місці , в присутності десятків інтелігентних людей, мені здалось це неетичним. А ще я з жахом уявляв, що раптом начинка з цього бутерброда випаде з рота, та ще й присутності ‘глядачів’, то я не буду знати, як себе вести в такій ніяковій ситуації. Чомусь саме цей випадок мені найбільше запам’ятався з першого знайомства з «МакДональдзом». Минулих комплексів вже давно нема, але тим не менше, до 'МакДóнальдза' я і дотепер ставлюсь байдуже.
It reminded me of McDonald's with its Big Mac.
I have not developed a friendship with the chain of restaurants "McDonald's" from the very beginning of its existence in Ukraine. One of the reasons is that all the people immediately ran there to have lunch, and I wasn't so hungry at that time to even stand in line to taste an overseas wonder - a hamburger. Or maybe I wasn't very fashionable, and it didn't bother me.
When, over time, I did have to visit McDonald's, I ordered a Big Mac. Nothing special, just food, no better or worse than any other, but there is one difference. To eat this sandwich, you have to open your mouth very wide. Somehow I was brought up in such a way that in a public place, in the presence of dozens of intelligent people, it seemed unethical to me. And I also imagined with horror that suddenly the filling from this sandwich would fall out of my mouth, and also the presence of "spectators", then I would not know how to behave in such an awkward situation. For some reason, it was this case that I remember most from the first time I met McDonald's. The past complexes are long gone, but nevertheless, I am still indifferent to McDonald's.
