Собаки - це найбільший і найпрекрасніший подарунок для людини. І я вважаю, що кожна людина має знайти свою собаку. У моєму житті собаки були завжди, незалежно від того, хто був їх власником.
Загалом, звірі - це мій талісман. Я люблю вітатися із сойками прогулючись парком, а взамін вони провожають мене. Коли у мене темні думки, найперша допомога приходить саме від тварин. Я думаю, це мій ангел, так тримає мене на цьому світі. Стоячи вночі на пустому мості, я відривалась від думок на звук "Мяу".
Скрізь моє життя пройшло багато тварин, хтось із них залишився, а хтось пішов далі, як простий випадковий. Серед них були, як вуличні собаки, так і ті, що мали свого власника. Я ніколи не залишалась одна. Незалежно від того, чи їхала у чуже і пусте містечко, чи виходила просто прогулятися парком, а може поверталася із роботи додому, чи навпаки, виходила із підїзду, назустріч новим пригодам. Вони завжди поруч.
Мої гіркі моменти, залишилися у моїй памяті чарівними, тому що у них була краса і магія того моменту. Ніхто не вміє обнімати так як собаки, ніхто не відволікає так як кішки, ніхто не кричить так як сойки, ніхто не радіє так як дельфіни, і таких "як" у моєму житті - дуже багато. І я за них по-особливому вдячна.
Але собаки - це щось особливе, моє.
Дякую, тобі!)