Джуба розташована на західному березі Білого Нілу в південно-центральній частині Південного Судану, оточена Суданом, Ефіопією, Кенією, Угандою, Демократичною Республікою Конго та Центрально-Африканською Республікою. З приблизно 400 000 людей (у Південному Судані 11 мільйонів), це молода столиця для наймолодшої нації світу, незалежної з 2011 року після відокремлення від Судану. Колись невелике село Барі виросло під англо-єгипетським правлінням (1899-1956) і стало центром Південного Судану після громадянської війни. Воно рівне, запорошене та простягається вздовж берегів річки на висоті 550 метрів над рівнем моря.
Це місто сире. Будинки з глинобитної цегли поєднуються з магазинами з жерстяними дахами та новим бетоном — згадайте міст Джуба, що з’єднує сторони, або мавзолей Джона Гаранга на честь героя-визволителя. Ринки киплять манго, сорго та смаженою рибою. Ніл є порятунком для торгівлі та рибальства. За ним простягається савана — неподалік Екваторії бродять слони й жирафи. Клімат тропічний — літо (листопад-березень) досягає 35°C-40°C, сухе та курне; сезони дощів (квітень-жовтень) перетворюють дороги на шлам. Шрами війни не залишилися — десятиліття бойових дій (1955-2005, 2013-2018) залишили руїни, хоча мирні зусилля продовжуються.
Культура — це мозаїка — мови дінка, нуер, барі змішуються з англійською (офіційною) та арабською; угалі, арахісове рагу та тарілки з нільським окунем. Бадьора музика — ударні, госпел, трохи репу. X дописи за 2025 рік відзначають зростання — «піднімають крани, асфальтують дороги», — але попереджають про ризики спеки, відключень електроенергії та заворушень.