Щороку одне і те ж: вони проростають раптово і несподівано!
І кожного разу у мене присутня якась тихенька щаслива паніка: що мені з цим робити?
На вулицю немовлят не винесеш, там ще холодно. А в хаті навіть на підвіконнях замало світла. Особливо в похмуру погоду. А ці казкові створіння, що подолали шар темряви і побачили світло, стрімко тягнуться вгору. Забуваючи про власну крихкість і відсутність будь-якої підтримки. Настільки міцно закріплено в кожній насінині прагнення вирости і дати плоди. Тим більше, що часу їм відведено небагато, - всього один сезон. Одне тепле літо. Восени кожна насінинка дасть десятки собі подібних. І якби ми, люди, не споживали їх плодів, то можна уявити, якою густою стала би грядка огірків чи помідорів. 🤣
Ну тут я, звісно, переборщила. Навіть у природі звірята та птахи поїдають значну частину будь-яких їстівних плодів, які виростають у дикій природі. Це і є саморегуляція, для збереження рівноваги рослинного і тваринного світу. А люди вже давно працюють над розведенням високопродуктивних сортів овочевих культур. І на сьогоднішній день найкращими і найстійкішими є гібридні рослини. А вони, в свою чергу, не дають спроможного до проростання насіння. Тому й не виросла би гуща помідорів на грядці, якби раптом в якийсь момент ми перестали збирати плоди. 🤓
З самого дитинства не перестаю милуватися тим, як проростає насіння. І завжди дивуюсь: оця суха мікроскопічна лушпайка виросте міцним стеблом огірка? А воно мені відповідає: "Привіт, я - огірок! О, як же у вас тут на світі гарно!" 😍
Ну все. Пора зволожити рослинкам землю і повітря. І вимкнути лампу, яку на щастя залишила у нас донька. Поки є сонечко у вікні, додаткове світло не потрібне. А от коли похмуро, тоді воно виручає дуже сильно. Бо рослинки не тягнуться вгору і не втрачають своєї сили.
Маю тепер нових улюбленців. Які потребують постійної уваги та догляду. І я це люблю! 💛💙
Every year the same thing: they sprout suddenly and unexpectedly!
And every time I have a quiet happy panic: what should I do with it?
You can't take babies outside, it's still cold there. And in the house, even on the windowsills, there is not enough light. Especially in cloudy weather. And these fabulous creatures, having overcome the layer of darkness and seen the light, are rapidly reaching upwards. Forgetting about one's own fragility and lack of any support. So firmly fixed in every seed is the desire to grow and bear fruit. All the more so that they have little time - only one season. One warm summer. In autumn, each seed will give dozens of its own kind. And if we, people, did not consume their fruits, you can imagine how thick a bed of cucumbers or tomatoes would become. 🤣
Well, here, of course, I overdid it. Even in nature, animals and birds eat a significant portion of any edible fruit that grows in the wild. This is self-regulation, to maintain the balance of the plant and animal world. And people have been working on breeding high-yielding varieties of vegetable crops for a long time. And to date, the best and most resistant are hybrid plants. And they, in turn, do not give seeds capable of germination. Therefore, the thicket of tomatoes on the bed would not have grown if suddenly at some point we stopped picking the fruits. 🤓
Since childhood, I have never stopped admiring how seeds germinate. And I always wonder: will this dry microscopic husk grow into a strong stem of a cucumber? And it answers me: "Hello, I'm a cucumber! Oh, how beautiful you are here in the world!" 😍
Well, that's all. It's time to moisten the soil and air for the plants. To light the lamp, which, fortunately, my daughter left with us. As long as there is sunshine in the window, additional light is not needed. But when it's gloomy, then it helps a lot. Because the plants do not stretch upwards and do not lose their strength.
I now have new favorites. Which need constant attention and care. And I love it! 💛💙
