Війна - війною, а про майбутнє думати треба вже зараз. Тим більше, що під час створеної з 8 по 30 березня рашистами окупаційної блокади у нас дуже швидко закінчились харчі, взяти їх просто не було де. Всі дороги і вулиці знаходились під обстрілами, перша гуманітарна допомога змогла до нас добратися більш ніж через два тижні. І я зробила для себе висновок: потрібно мати більші запаси і в морозильній камері, і в погребі. Правда, на наших шести сотках землі зробити щось особливо велике не дуже виходить. Але досвід минулого року з вирощування бройлерів є.
Основним питанням було - чи працюють інкубаційні станції та чи не розбомбили склади-магазини комбікормів. Адже, дивлячись на дії російських 'вояків', вони знищують все на світі, щоб українці не мали що істи, чим посіяти, на чому їздити. Та й на своє власне житло не мають права, бо для чого тоді рашисти знищують села та цілі міста?
На щастя, все виявилось не так погано. І курчат, і комбікорм для них нам привезли майже додому. Залишається тепер тільки доглядати та годувати їх. Навіть Хенку подобається моє заняття!😍
War is war, and we need to think about the future now. Moreover, during the occupation blockade created by the Rashists from March 8 to 30, we ran out of food very quickly, there was simply no place to get it. All roads and streets were under fire, the first humanitarian aid was able to reach us in more than two weeks. And I came to the conclusion that you need to have more supplies in the freezer and in the cellar. However, it is not very possible to do something especially big on our six hundred square meters of land. But last year's experience in raising broilers is there.
The main question was whether the incubation stations were working and whether the compound feed stores had been bombed. After all, looking at the actions of Russian 'soldiers', they are destroying everything in the world so that Ukrainians have nothing to eat, nothing to sow, nothing to ride. And they do not have the right to their own housing, because then why do the racists destroy villages and entire cities?
Fortunately, everything turned out not so bad. Both chickens and compound feed for them were brought to our home almost. All that remains now is to take care of and feed them. Even Hank likes my job! 😍
