Як ніколи раніше, чомусь цього вересня по-особливому сприймаються квіти навколо. Причому не тільки у себе на подвір'ї, а і на вулиці, в лісі, на полі. Їх помічаєш, не дивлячись на свою зайнятість чи поглинувші все навколо роздуми. А коли крім квітів тебе оточують ще й домашні улюбленці, навколо яких росте така краса, то це завжди викликає задоволену усмішку. Від краси. Від гармонії навколо. Бо зовсім недавно, перебуваючи в окупації, ми могли все це втратити... Та і сьогодні ніякої безпеки не існує. Підступні ракетно-шахедні атаки російських загарбників тривають. Гинуть та травмуються мирні люди. Руйнуються їх оселі, офіси, склади, де вони працювали... Тому насолоджуватися красою все ще квітнучого вересня особливо приємно.
А ось квіти цикорію. В дитинстві я чула від дорослих місцеву назву рослини - "дідові батоги". Так, їх стебла з вузликами дійсно схожі на батіг конюха. А вже в дорослому житті нам довелося шукати та копати корені цикорію, для хворої свекрухи. Після мікроінфаркту і перенесеної операції вона щодня на протязі довгого часу пила відвар кореня цикорію. І досить непогано відновила своє здоров'я! Навіть ми, любителі чорної кави, часто замінюємо її на 'каву з цикорію'. До речі, - смак дуже схожий. І промисловість випускає багато видів цього напою.
Ось такі наші вересневі квіти. І красиві, і корисні.
