Тільки на днях згадувала добрим словом цьогорічну незвичну для червня погоду. А сьогодні знову маю нагоду повернутися до цієї теми. Адже ще зранку мій коханий приніс мені жменю величезних ягід. Я навіть не могла повірити, що ця малина дозріла в нашому саду. Адже тільки малесеньку поки що їла, ту, що вже з тиждень як радує нас дійсно малиновими стиглими ягодами. Вони дуже смачні, хоча і дрібненькі. А тут раптом раз - і велетенські маємо!
Я впевнена, що постійні дощі дали цього року достатньо вологи для дозрівання малини. Бо навіть якщо в минулі сухі роки і вдавалося поливати кущі із дозріваючим врожаєм, це не та вода. Вона холодна, зі скважини. Та й не завжди я про малину думала, коли бралася за полив: основним вважалися огірки, помідори та перець із цибулею. А малинки - це так, для розваги. Можуть і не родити сильно, ага... І от достатня кількість дощів принесла несподівані плоди!
І тут мені прийшла в голову ідея: це ж можуть і гриби вирости у лісі! Потрібно піти перевірити, ага.
Бігом забираю коханого від прополювання грядок: "Покидай цю роботу. Беремо песиків і йдемо перевірити наявність грибів".😉
Ну що ж, тут питань не виникло, гуляти люблять у нас всі. 😁 А грибочків, гідних кошика, було зовсім мало. Переростки червиві - так, зустрічаються. І то небагато. А може, їх давно вже визбирали знаючі люди? 🤔 Хто раніше встав, того і капці, як то кажуть! 🙃
Та нічого. Ще до осені буде тих маслюків. Не пропадемо. 🍄
