Привіт, друзі!
Нарешті субота, а отже час вчергове приєднатися до чудової ініціативи "Суботній фотодайджест" від @shady. А ще — гарний привід переглянути власні фото за тиждень, і поділитися з вами саме тими, які лишили після себе в пам'яті приємний "післясмак". Бо наше життя складається, зокрема, й з усіляких дрібниць, як-от такі знімки, в яких заховані маленькі радощі, які ми імпульсивно фіксуємо собі на згадку.
Цього тижня я повернулася до своїх обідніх прогулянок улюбленим маршрутом у центрі столиці. Я про це писала в одному зі своїх дописів, але це фото лишила саме для суботнього дайджесту.
Володимирський собор у Києві. Востаннє я сфотографувала його 23 лютого, проходячи по вулиці Леонтовича, аби написати про нього у спільноті "Архітектура і дизайн". Але ті фото так і лишилися недоторканими на моєму смартфоні, і зрозуміло, з яких причин. Проте фото собору цього тижня мене спонукало зробити внутрішнє відчуття віри і надії. Воно випромінює так багато світла. А ще це поєднання кольорів нашого прапора... Я тепер помічаю синьо-жовтий ледь не в кожній дрібниці.
Цей новий заклад на Леонтовича відкрився буквально за кілька днів до початку повномасштабної війни. Я все хотіла сфотографувати ці зухвалі парадні двері з не надто привітними псами, бо колекціоную фото незвичних дверей. Минуло півроку. Тепер в мене є їхнє фото.
На цьому тижні у нас була шалена злива зі штормовим вітром, і деякі рослини в саду похилилися чи лягли на землю. Як ось ця гілочка керії на нашому дерев'янному помості. Мене вразила тендітність цього моменту, художність задуму від самої природи, і я його зафіксувала напам'ять.
А це маленька фотопауза під час заготовки м'яти.
Учора я вперше відвідала одну затишну крамницю біля свого офісу, в яку все ніяк не наважувалася зайти. Але цікавість взяла гору, і, зрештою, відвідавши її, я відкрила для себе кілька вітчизняних брендів, які представляють на ринку якісні конопляні вироби (одяг, взуття, домашній текстиль).
Особливо мені сподобалася у крамниці ця класна іграшка, але вона, на жаль, була не для продажу.
У саду достигла ожина. Цьогоріч у нас її так багато, що я не знаю що з нею робити. Мабуть, доведеться опановувати рецепти наливки. :) Може хто знає який перевірений? Буду рада, якщо поділитесь.
Я обожнюю квіти, і не лише в саду, а й кімнатні рослини. Проходячи серед тижня повз улюблений бутік, я дещо із сумом зітхнула, бо згадала, як мої на диво у березні-квітні протрималися самі вдома без нас, без поливу. Щоправда, не всі вижили. Тому через це не поспішаю купувати нові.
А сьогодні зранку, проїзджаючи вздовж поля із соняхами, ми зупинили авто, аби зробити це фото.
Не знаю як вам, але мені зараз усі наші безкраї поля по-особливому гріють душу, такі дорогі і милі серцю. Бо це наша земля — найкраща у світі! І ми нікому не дозволимо її у нас відібрати.
Дякую всім, хто мене читає і підтримує.