Наполеон, один з найвизначніших військових стратегів в історії.
Він зробив стрімку кар'єру у Французькій революційній армії в 1790-і роки.У 1799 році, коли Франція перебувала в стані війни практично з усією Європою, повернувся до Парижу після Єгипетського походу, позбавив влади уряд і фактично врятував Францію від катастрофи.
Як перший консул, Наполеон Бонапарт отримав право призначати членів Державної ради і провести у Франції численні реформи в армії, цивільному законодавстві, освіті, адміністративному устрої і фінансовій системі країни.
Napoleon, one of the greatest military strategists in history.
He made a rapid career in the French Revolutionary Army in the 1790s. In 1799, when France was at war with almost all of Europe, he returned to Paris after the Egyptian campaign, overthrew the government and effectively saved France from disaster.
As the first consul, Napoleon Bonaparte received the right to appoint members of the Council of State and carry out numerous reforms in France in the army, civil legislation, education, administrative system and financial system of the country.
Наполеон зумів закріпити основні громадянські завоювання Французької революції, залагодити конфлікт з католицькою церквою. Успішні реформи, економічна стабільність і переможне завершення війни з Другою коаліцією дали можливість Наполеону у 1802 році стати довічним консулом, а ще через два роки змінити конституцію, за якою він 18 травня 1804 року був проголошений імператором Франції.
Napoleon managed to consolidate the main civil conquests of the French Revolution, settle the conflict with the Catholic Church. Successful reforms, economic stability and the victorious end of the war with the Second Coalition gave Napoleon the opportunity to become consul for life in 1802, and two years later to change the constitution, according to which he was proclaimed emperor of France on May 18, 1804.
2 грудня 1804 року в Соборі Паризької богоматері відбулась церемонія коронації, де Наполеон Бонапарт був проголошений імператором Наполеоном I.
Церемонії коронації, передувала серйозна підготовка до свята в стилі Цезаря.По всьому Парижу вікна багатіїв були завішані знаменами і килимами, архітектори Персьє і Фонтень ліквідовували пошкодження, нанесені революцією собору Нотр Дам, і декорували його в імперському стилі.Ювелір Мартін-Гійом Бьенне виготовив золоту корону в середньовічному стилі замість втраченої під час революції корони Карла Великого і золотий лавровий вінок, а ювелір Марі-Етьєн Ніто - коронаційну тіару для дружини імператора.
On December 2, 1804, a coronation ceremony took place in Notre-Dame de Paris, where Napoleon Bonaparte was proclaimed Emperor Napoleon I.
The coronation ceremony was preceded by serious preparations for the feast in the style of Caesar. Throughout Paris, the windows of the rich were hung with banners and carpets, the architects Persier and Fontaine eliminated the damage caused by the revolution to the Notre Dame Cathedral and decorated it in the imperial style. The jeweler Martin-Guillaume Bienne made gold a medieval-style crown instead of the crown of Charlemagne lost during the revolution and a golden laurel wreath, and jeweler Marie-Etienne Nieto - a coronation tiara for the emperor's wife.
Спеціально для церемонії був викликаний папа римський Пій VII, який благословив регалії і державу, а коли вимовив «Отримують імператорську корону ...», Наполеон несподівано повернувся, жестом дав зрозуміти йому, що знає, що робити далі і сам надів на себе «корону Карла Великого», яку потім замінив на золотий лавровий вінок. Після того як Пій VII вимовив «Імператор назавжди!» Наполеон коронував Жозефіну, яка стала перед ним на коліна.
Pope Pius VII was specially summoned for the ceremony, who blessed the regalia and the state, and when he pronounced "They receive the imperial crown ...", Napoleon unexpectedly turned around, made it clear to him with a gesture that he knew what to do next and himself put on the "crown Charlemagne", which he then replaced with a golden laurel wreath. After Pius VII pronounced "Emperor forever!" Napoleon crowned Josephine, who knelt before him.
Вже як імператор Наполеон переміг Австрію і Пруссію, ліквідував Священну Римську імперію, оголосив морську блокаду Великій Британії і на 1807 рік володіння Франції простягалась від Ельби на півночі до середини Італії на півдні і від Піренеїв на заході до Далмації на сході, а на решті Західної Європи були створені залежні від Наполеона королівства, в яких правили члени його сім'ї.
Наполеон в своїх війнах також мав неабиякі плани на території України.
У ході підкорення Російської імперії, суттєву роль мало відіграти її відсторонення від узбережжя Чорного моря.
Як один із практичних заходів, для цього планувалося створення двох нових, залежних від Франції, маріонеткових держав.
Одна з них мала охопити Чернігівщину й Полтавщину, а друга - подніпровську частину Катеринославщини, Херсонщину, Таврію, Крим, а також всю долину від Донця до Дону.
Козаки і кримські татари мали увійти до складу населення проголошених новоутворень з широкими правами автономії. Решту ж території України передбачалося розподілити на дві частини, з яких Правобережжя мало увійти до ВГ Варшавського, а Галичина та Волинь — до Австрії, як винагорода за воєнну допомогу у війні проти росіян.
Цим планам не довелось здійснитись. Незважаючи на неординарність особистості Наполеона та його вагомий вклад в розвиток Франції,владу таки було втрачено.
Рано чи пізно, але всі імперії рушаться, а імператори втрачають владу. І Наполеон тут не виключення , а правило.
Початком падіння Наполеона стала поразка в Франко-російській війні 1812 року . Того ж року було втрачено Іспанію, а у 1814-у Франції було завдано нищівної поразки від країн антифранцузької коаліції.
1 квітня 1814 року тимчасовий уряд позбавив Наполеона I влади.
Висланий на острів Ельба, Наполеон згодом втік до Франції, сформував нову армію, з якою здобув ряд перемог, допоки 18 червня 1818 року під Ватерлоо не зазанав останньої розгромної поразки від союзних антифранцузьких військ.Після цього Наполеона було вислано на острів Св. Єлени біля узбережжя Африки, де він перебував під домашнім арештом і помер у травні 1821 року у 51-річному віці. Після смерті Наполеона, влада Франції намагалась ліквідувати залишки культу Наполеона, викорінити пам'ять про нього у французькому суспільстві. Для цього, в 1819 році більшість імператорських регалій були знищені і від розкішного лаврового вінка залишився єдиний листок, який випадково відпав під час коронації і був збережений художником Жаном-Батистом Ізабе.
В 1840 році тіло Наполеона було перевезене до Парижу і поховане з великими почестями в Будинку Інвалідів. У 1885 році, щоб перешкодити будь-яким спробам реставрації монархії, Національні збори Франції постановили продати більшу частину французьких королівських, імператорських регалій і коштовностей.
Впевнений, що вже незабаром і російська імперія відійде в історію, а їхній, так званий, імператор, постане перед міжнародним трибуналом.
As soon as Emperor Napoleon defeated Austria and Prussia, liquidated the Holy Roman Empire, announced a naval blockade of Great Britain, and by 1807 the possession of France stretched from Elba in the north to the middle of Italy in the south and from the Pyrenees in the west to Dalmatia in the east, and in the rest of Western Europe kingdoms dependent on Napoleon were created and ruled by members of his family.
In his wars, Napoleon also had great plans on the territory of Ukraine.
In the course of the conquest of the Russian Empire, its separation from the Black Sea coast had to play a significant role.
As one of the practical measures, it was planned to create two new puppet states dependent on France.
One of them was to cover Chernihiv Oblast and Poltava Oblast, and the second - the Dnieper part of Ekaterinoslav Oblast, Kherson Oblast, Tavria, Crimea, as well as the entire valley from the Donets to the Don.
Cossacks and Crimean Tatars were to be part of the population of the declared new formations with broad rights of autonomy. The rest of the territory of Ukraine was supposed to be divided into two parts, from which the Right Bank was supposed to enter the VG of Warsaw, and Galicia and Volhynia - to Austria, as a reward for military assistance in the war against the Russians.
These plans did not come true. Despite the extraordinary personality of Napoleon and his significant contribution to the development of France, power was still lost.
Sooner or later, all empires crumble, and emperors lose power. And Napoleon is not the exception here, but the rule.
The beginning of the fall of Napoleon was the defeat in the Franco-Russian war of 1812. In the same year, Spain was lost, and in 1814, France suffered a crushing defeat from the countries of the anti-French coalition.
On April 1, 1814, the provisional government deprived Napoleon I of power.
Exiled to the island of Elba, Napoleon later fled to France, formed a new army, with which he won a number of victories, until he suffered the last crushing defeat at the hands of the allied anti-French forces at Waterloo on June 18, 1818. After this, Napoleon was exiled to the island of St. Helena off the coast Africa, where he was under house arrest and died in May 1821 at the age of 51. After the death of Napoleon, the French authorities tried to eliminate the remnants of the cult of Napoleon, to eradicate his memory from French society. For this, in 1819, most of the imperial regalia were destroyed, and a single leaf remained from the luxurious laurel wreath, which accidentally fell off during the coronation and was preserved by the artist Jean-Baptiste Isabet.
In 1840, Napoleon's body was transported to Paris and buried with great honors in the House of Invalids. In 1885, to prevent any attempt to restore the monarchy, the National Assembly of France decided to sell most of the French royal, imperial regalia and jewels.
I am sure that soon the Russian Empire will also go down in history, and their so-called emperor will appear before an international tribunal.