Привіт, друзі! Я вже писав про неймовірний урожай гарбузів цього року. Ці оранжеві (в основному) красені довгий час лежали на полі, приваблюючи охочих пофотографуватися з ними. Так, дехто з сусідів приходив зробити собі фото для Фейсбуку, а потім я читав коментарі внизу "О клас, який ви господар" 🤣. Бо ж він не вказав, що то не його гарбузи 😄. Я вже почав казати дружині, що треба зробити бізнес - здавати гарбузове поле в оренду, типу як лавандове)).
Але надворі гарбузи довго зберігатися не можуть (бо ж скоро морози, ну як скоро, за місяці два, але вони швидко пролетять), а в приміщенні, але сухому та теплому, можуть і до Великодня пролежати. У вогкому ж підвалі максимум до середини зими, потім починають гнити. То ж частину гарбузів ми вирішили забрати до себе і поскладати в одній з кімнат не обжитого ще другого поверху. В цьому мене допомагала тачка, а також син 😉.
Там гарбузи лежатимуть і чекатимуть своєї черги на приготування. Є чимало смачних страв з гарбуза, наприклад гарбузова запіканка з помідорами та печерицями. Це трохи довго готувати, але виходить дуже смачно. Я оце згадав про неї і в мене вже слинка в роті зібралася 😍. Треба буде вже приготувати. Я приготую, поділюся рецептом.
Більшу частину гарбузів мені допоміг повозити швагро, до них на подвір'я. Звісно, таку кількість гарбузів вони не з'їдять, це буде на корм худобі. Власне, для того раніше люди у нас і садили гарбузи, чомусь ніхто не здогадувався, що це смачний і дуже корисний овоч (чи ягода, якщо проводити аналогії з кавунами). Як мінімум у нашій родині гарбуз тепер готують дуже часто, не в останню чергу завдяки популяризації від моєї дружини).
Такі великі гарбузяки родяться не кожного року. Востаннє подібні були у 2014 році. Мабуть має значення співпадіння обставин, таких як погодні і температурні умови. Цього року було дуже дощове літо, можливо велика кількість вологи посприяла такому росту. Хоч якісь переваги від цього, бо помідори і картопля зовсім через це не вродили.
