Ось і настав час для допису про кульбабки. Я кожної весни про це пишу, окрім 2022 року, а торік не пам'ятаю точно. Цього року я пропустив етап цвітіння квітів, хоча ці жовті квіти іноді дуже привабливо виглядають серед соковитої зеленої трави. І цієї весни вони дуже гарно цвіли, дуже рясно. Можна було б при бажанні їх нарвати і зварити кульбабове варення або, як у нас кажуть, мед з кульбаби, хоча перший варіант більш точний.
Але це я пропустив. А ось вчора, коли я сидів біля дитячого візечка, де спав наш найменшенький, звернув увагу на ці білі пухнасті кульки і згадав, що не маю допису про кульбабу 😄. Я вирішив виправити це і зробити кілька фото. Фото вийшли доволі непогані, але якби я взяв фотоапарат із об'єктивом Helios, могло б вийти цікавіше, він дає гарне боке. Але малий спав не спокійно, і я боявся залишити його навіть кілька хвилин. Бо якби він почав плакати, то я б вже не заспокоїв його. Ну, тобто точно б заспокоїв, але він би вже не спав 🙂.
А ще я спробував подути, щоб полетіли "парашутики" і сфотографувати це. Спочатку я дмухнув несильно і ворухнулося лише кілька)).
Потім я дмухнув сильно і не встиг я відреагувати, як у повітря здійнялася більшість і я це не сфотографував 😁.
Я пробував це повторити, але так і не зміг зловити вдалий момент))
