Привіт, друзі! Учора вранці, коли я відкривала виноград після заморозку, то не одразу помітила, що один кущ усе ж таки трохи підмерз. На щастя, не весь — лише одна лоза. Це найстаріший наш кущ, і він не столовий, а технічний — більше підходить для вина.
Ми його свого часу садили радше «на пробу», але так склалося, що їсти його не надто приємно. Одного року він був узагалі несмачний, іншого — трохи кращий, але все одно з характерною гірчинкою. Тому, мабуть, із нього могло б вийти цікаве вино, але для того, щоб просто ласувати ягодами, він не дуже підходить. Через це його ніби й не так шкода, але все одно прикро.
Підмерз він саме там, де агроволокно доторкалося до пагонів, які вже порозпускалися. Разом із листочками постраждали й майбутні грона — кілька таки змерзло. Хоча частина все ж уціліла.
Я намагалася всюди розправляти тканину так, щоб вона не торкалася молодих листочків, але в цьому місці, очевидно, не вдалося. Кущ старий, уже високий, і місцями пагони просто впиралися в укриття.
Це сталося після позавчорашнього заморозку. Тоді ввечері ми все накрили, а зранку був мороз. Учора ж знову передавали похолодання. Точніше, прогноз показував близько +2°C, але я вже знаю, що це не означає безпечну температуру для рослин. Бо найважливіше — це температура приблизно за 5 сантиметрів над поверхнею ґрунту, а там цілком міг бути нуль або навіть мінус.
Тож ми з чоловіком вирішили не ризикувати й знову все накрили: виноград, полуницю, а ще й жоржини. До речі, минулого разу я забула написати, що теж накривала жоржини, які нещодавно висадила. Деякі кущики вже випустили молоденькі пагони, а вони дуже ніжні й легко можуть померзнути.
Сьогодні вранці я вже навіть не вставала перевіряти, чи був заморозок. І, чесно кажучи, мені це вже було не так важливо, бо нових пошкоджень я не побачила. А головне — на найближчі дні вже обіцяють теплішу погоду без приморозків.
Дуже сподіваюся, що це були останні заморозки цієї весни. Бо, якщо чесно, ці постійні вечірні укривання займають купу часу й сил.
