Привіт, друзі! Пам'ятаєте, як я писав пост про розчарування виноградом, який я посадив з ціллю ласувати ним (тобто це мав би бути столовий сорт). Якщо ні, то ось вам посиланнячко 😉.
То ж на момент написання поста виноград був страшенно кислим. Ми з дружиною вирішили простежити за ним і дати йому можливість дозріти. Для експерименту залишили три грона, а з решти дружина потрохи варила компот)).
То ж пройшов місяць і виноград явно дозрів, деякі ягоди на гронах навіть почали зсихатися і в'янути, то ж далі його тримати на лозі не має сенсу. Спробувавши достатню кількість ягід, можу впевнено сказати, що він вже точно не кислий. Але це точно не столовий сорт, мабуть все ж таки технічний, але не широко розповсюджена в наших широтах ізабелла. Чому я зробив такий висновок? Ну, ягоди дуже дрібні, такі ж як в ізабели, а ще дуже терпкий смак. Я гадаю, що з цього сорту може бути непогане вино якраз за рахунок цієї терпкості. Коли його буде достатня кількість, можливо вже наступного року, то я спробую його зробити. Поки що хай буде у винограднику)).